Китайські виші згортають гуманітарні програми на користь ШІ та робототехніки
Китайська система вищої освіти переживає масштабну структурну перебудову. Університети масово призупиняють набір на традиційні гуманітарні та інженерні спеціальності, переорієнтовуючись на штучний інтелект, робототехніку та інші передові технології.
Згідно з даними аналітичного огляду по 70 вищих навчальних закладах, призупинено прийом на 525 програм бакалаврату. Важливо зазначити, що статистика неповна — низка університетів не розкрили свої дані, що дозволяє припустити, що фактичний масштаб скорочень може бути значно ширшим.
Лідером за кількістю призупинень став маркетинг — 16 вишів припинили набір на цей напрям. За ним слідують державне управління (11), логістика (10) та інженерія інтернету речей (9). Мовні спеціальності також постраждали: вісім програм з японської мови, п'ять — з німецької та ще п'ять — з перекладознавства.
Загалом за період 14-ї п'ятирічки університети відкрили 10 200 нових точок набору на бакалаврат, але при цьому скасували або призупинили 12 200. Це чіткий сигнал про перехід від екстенсивного розширення до оптимізації структури освітніх програм.
Новий вектор — «втілений інтелект»
У квітні Міністерство освіти Китаю дозволило дев'яти університетам набирати студентів на напрям «втілений інтелект» — термін, під яким у КНР розуміють фізичні ІІ-технології, включаючи автономні машини та людиноподібних роботів. Загалом відомство схвалило 38 нових спеціальностей на наступний навчальний рік.
Примітно, що коригування торкнулося не лише гуманітарних дисциплін. Серед інженерних напрямів призупинили 32 комп'ютерні програми, 23 механічні, 22 з електроніки та інформаційних технологій. Це свідчить про те, що навіть у технологічній сфері відбувається жорстка селекція — виживають лише найперспективніші та найзатребуваніші напрями.
Важливо розуміти: призупинення набору не означає остаточної ліквідації програм. За наявними даними, виші можуть тимчасово припиняти прийом через реформу навчальних планів, перерозподіл ресурсів або перехід на укрупнений набір. Згодом програми повертаються в оновленому — цифровому, «інтелектуальному» або міждисциплінарному — форматі.
Ця реформа є частиною масштабнішої державної стратегії. Нагадаю, що у квітні Міністерство освіти КНР спільно з чотирма іншими відомствами запустило план AI+ Education, який передбачає інтеграцію штучного інтелекту на всіх етапах навчання — від початкової школи до підготовки фахівців протягом усього життя.
Мій коментар: Китай демонструє прагматичний підхід до освітньої політики, жорстко синхронізуючи її з економічними пріоритетами. Для глобального ринку праці це означає, що в найближчі 5–7 років ми побачимо різке зростання кількості китайських фахівців з компетенціями саме в галузі ІІ та робототехніки, що посилить технологічну конкуренцію на міжнародній арені.