Новини криптоміра

Після запровадження жорстких обмежень у 2022 році класичні брокерські рахунки для російських інвесторів на американському фондовому ринку стали практично недоступними. Однак найбільш підприємлива частина учасників ринку швидко знайшла обхідний шлях. Йдеться про токенізовані акції та криптодеривативи на закордонних майданчиках, які дозволяють отримувати дохід від зміни вартості паперів американських компаній, використовуючи для розрахунків криптовалюту.

Питання про масштаб цього явища, його безпеку для громадян РФ та відповідність майбутнім змінам у законодавстві залишається відкритим. Думки експертів розділилися, але в оцінці потенційних загроз вони єдині.

Масштаб явища: масовий тренд чи вузька ніша?

Оцінки популярності нового інструменту різняться. Виконавчий директор Millpay Ігор Плотніков вважає, що токенізовані акції на таких платформах, як Bybit, Binance та Deribit, є досить затребуваними серед росіян. Їх обирають активні трейдери та інвестори, які вже давно працюють з цифровими активами. Актуальності інструменту додає поточна ринкова ситуація: спад на крипторинку на тлі потужного пожвавлення ринку акцій. Точних статистичних даних немає, але непрямі свідчення — бурхливі обговорення у профільних спільнотах та високий трафік на біржах — вказують на те, що це один із найзатребуваніших способів інвестування в США.

Основні переваги торгівлі через криптодеривативи очевидні:
— Можливість здійснювати угоди з великим кредитним плечем.
— Цілодобове введення та виведення коштів у стейблкоїнах USDT.
— Відсутність необхідності відкривати рахунок у іноземного брокера.

Самі деривативи створюються на цінні папери найпопулярніших технологічних гігантів. На тлі стрімкого зростання цін на нафту та золото майданчики почали активно пропонувати інструменти й на сировинні товари.

Водночас інші спікери оцінюють поширеність інструменту набагато стриманіше. Віцепрезидент з цифрових активів МТС Фінтех Олександр Нам називає торгівлю акціями США через криптовалюту справою вузького кола досвідчених гравців. З ним погоджується директор зі стратегії ІК «Фінам» Ярослав Кабаков, який вважає таку практику виключно нішевою.

Правові та санкційні ризики: єдина позиція

В оцінці потенційних загроз позиції експертів значною мірою збігаються. Ярослав Кабаков вказує на підвищені правові, санкційні та інфраструктурні ризики. Інвестор повністю залежить від правил конкретної іноземної платформи і в будь-який момент може зіткнутися з блокуванням активів, залишаючись без звичного захисту прав власності.

Олександр Нам поділяє всі побоювання клієнтів на три категорії:
— Правові небезпеки: пов'язані з повною невизначеністю юридичного статусу операцій та складним податковим обліком.
— Санкційні ризики: виражаються у високій імовірності блокування акаунту через наявність громадянства РФ.
— Інфраструктурні проблеми: токенізований інструмент ніколи не гарантує юридичних прав на володіння базовим активом.

Ігор Плотніков акцентує увагу на природі цього фінансового інструменту. Будь-яка токенізована акція — це дериватив, який повністю залежить від біржі, що його випустила. Якщо у майданчика почнуться проблеми, трейдер ризикує залишитися ні з чим, оскільки жодних прав на реальні цінні папери він не має. Правовий статус угод перебуває в сірій зоні через відсутність чіткого регулювання.

Директор з аналітики AML/KYT оператора «ШАРД» Федір Іванов пропонує розділяти ризики залежно від типу використовуваного майданчика. На централізованих біржах складнощі пов'язані з комплаєнсом, який став надто вимогливим до користувачів із російськими паспортами. На децентралізованих платформах особливих ризиків, окрім стандартної втрати коштів через високу волатильність, аналітик не бачить. Головну проблему він формулює так: «При заведенні таких коштів у російський регульований контур відкритим залишається питання легальності їхнього походження. Причому складність навіть не стільки в тому, щоб пояснити походження коштів банку, скільки в тому, щоб банк, який працює з криптовалютою, зрозумів ці пояснення».

З урахуванням норм регулювання

Ярослав Кабаков вважає, що російські законодавці роблять ставку на ліцензовані цифрові інструменти всередині національної фінансової системи. Операції через неконтрольовані закордонні криптобіржі підтримуватися не будуть. Олександр Нам конкретизує, якими саме можуть стати легальні продукти. Швидше за все, інвесторам запропонують ЦФА на іноземні цінні папери, токенізовані RWA та різні структурні рішення. На його думку, їхній активний розвиток з часом витіснить сірий сегмент ринку.

Ігор Плотніков дивиться на регулювання під іншим кутом. Для нього це не витіснення гравців, а довгоочікуване уточнення правил гри. Він пояснює, що після набрання чинності законом про цифрову валюту громадяни зможуть легально купувати токенізовані активи за криптовалюту. Обмеження торкнуться лише використання російської платіжної інфраструктури. Тобто купити USDT за рублі на вітчизняному ліцензованому майданчику, перевести їх за кордон і там придбати активи — законно. А от купувати їх на іноземній біржі безпосередньо за рублі заборонять. Втім, технічно це й зараз неможливо, оскільки закордонні платформи не приймають рублі.

Висновки

Головна розбіжність експертів полягає в оцінці масштабу торгівлі. Ігор Плотніков вважає цей метод популярним способом інвестування серед активних трейдерів з РФ. Олександр Нам та Ярослав Кабаков відносять його до вузької ніші для професіоналів.

В описі ризиків аналітики одностайні. Спікери підкреслюють, що токенізована акція є лише деривативом без прав на реальний актив. Через це інвестор уразливий для санкцій та заморозок. Федір Іванов нагадує і про проблему підтвердження легальності доходів при їхньому поверненні до РФ.

Що стосується майбутнього, то Ярослав Кабаков та Олександр Нам очікують появи безпечних вітчизняних ЦФА.

Думка експерта Cryptalist: Торгівля токенізованими акціями через криптодеривативи — це класичний приклад компромісу між доступністю та ризиком. Для досвідченого трейдера, який розуміє механіку роботи деривативів і готовий до санкційних блокувань, це робочий інструмент. Однак для масового інвестора, звиклого до традиційного захисту прав власності, такий шлях загрожує повною втратою капіталу. Легалізація через ЦФА — неминучий і правильний вектор, який очистить ринок від сірих схем, але потребуватиме часу.