Новини криптоміра

Після введення жорстких обмежень у 2022 році прямий доступ російських інвесторів до американського фондового ринку через класичні брокерські рахунки виявився практично перекритим. Однак найбільш заповзятлива частина учасників ринку швидко знайшла альтернативний шлях. Йдеться про токенізовані акції та криптодеривативи на закордонних майданчиках. Ці інструменти дозволяють отримувати дохід від зміни вартості паперів американських компаній, використовуючи для розрахунків криптовалюту. Наскільки широко поширена ця практика, які ризики вона несе та як співвідноситься з майбутніми змінами в російському законодавстві — ці питання потребують детального аналізу.

Масштаб явища: від масового тренду до нішевого інструменту

Думки експертів щодо популярності цього методу розділилися. З одного боку, виконавчий директор Millpay Ігор Плотніков вказує на високу затребуваність токенізованих акцій на таких платформах, як Bybit, Binance та Deribit, особливо серед активних трейдерів і тих, хто вже давно працює з цифровими активами. Поточна ринкова ситуація, коли на тлі спаду на крипторинку спостерігається потужне пожвавлення на ринку акцій, лише підігріває інтерес. Непрямими доказами поширеності слугують бурхливі обговорення у профільних спільнотах та високий трафік на біржах. З іншого боку, віце-президент з цифрових активів МТС Фінтех Олександр Нам та директор зі стратегії ІК «Фінам» Ярослав Кабаков вважають цю практику долею вузького кола досвідчених гравців та суто нішевою.

Тріада ризиків: правові, санкційні та інфраструктурні

В оцінці потенційних загроз позиції експертів сходяться. Ярослав Кабаков акцентує увагу на підвищених правових, санкційних та інфраструктурних ризиках. Інвестор повністю залежить від правил конкретної іноземної платформи і в будь-який момент може зіткнутися з блокуванням активів, залишаючись без звичного захисту прав власності.

Олександр Нам систематизує побоювання клієнтів у три категорії:

• Правові ризики: повна невизначеність юридичного статусу операцій та складний податковий облік.
• Санкційні ризики: висока ймовірність блокування акаунту через громадянство РФ.
• Інфраструктурні проблеми: токенізований інструмент ніколи не гарантує юридичних прав на володіння базовим активом.

Ігор Плотніков підкреслює похідну природу інструменту: будь-яка токенізована акція — це дериватив, який повністю залежить від біржі, що його випустила. Якщо у майданчика почнуться проблеми, трейдер ризикує залишитися ні з чим, оскільки жодних прав на реальні цінні папери він не має. Правовий статус угод перебуває в сірій зоні через відсутність чіткого регулювання.

Директор з аналітики AML/KYT оператора «ШАРД» Федір Іванов додає ще один важливий аспект: при поверненні коштів у російський регульований контур відкритим залишається питання легальності їх походження. Складність не стільки в тому, щоб пояснити банку походження коштів, скільки в тому, щоб банк, який працює з криптовалютою, ці пояснення зрозумів.

Майбутнє регулювання: легалізація чи витіснення?

На думку Ярослава Кабакова, російські законодавці роблять ставку на ліцензовані цифрові інструменти всередині національної фінансової системи. Операції через неконтрольовані закордонні криптобіржі підтримуватися не будуть. Олександр Нам конкретизує: найімовірніше, інвесторам запропонують ЦФА на іноземні цінні папери, токенізовані RWA та різні структурні рішення. На його думку, їх активний розвиток з часом витіснить сірий сегмент ринку.

Ігор Плотніков дивиться на регулювання під іншим кутом: для нього це не витіснення гравців, а довгоочікуване уточнення правил гри. Він пояснює, що після набрання чинності закону про цифрову валюту громадяни зможуть легально купувати токенізовані активи за криптовалюту. Обмеження торкнуться лише використання російської платіжної інфраструктури. Тобто, купити USDT за рублі на вітчизняному ліцензованому майданчику, перевести їх за кордон і там придбати активи — буде законно. А от купувати їх на іноземній біржі безпосередньо за рублі заборонять, хоча технічно це і зараз неможливо, оскільки закордонні платформи не приймають рублі.

Думка експерта: Токенізовані акції — це елегантний, але ризикований обхідний шлях. Для досвідченого трейдера, який розуміє всі ризики та готовий до них, це робочий інструмент. Однак для масового інвестора, звиклого до захисту традиційних ринків, гра з такими деривативами може обернутися повною втратою капіталу. Ключовий висновок: легалізація ЦФА на іноземні активи в Росії неминуча, і саме ці інструменти, а не «сірі» схеми, стануть основою для майбутніх інвестицій. До того часу кожен росіянин, який обирає цей шлях, повинен усвідомлювати, що він діє на свій страх і ризик в умовах відсутності будь-якого правового захисту.