Новини криптоміра

Російський ринок цифрових активів стоїть на порозі тектонічних змін. Усе вказує на те, що найближчим часом роздрібні інвестори отримають можливість купувати криптовалюту та цифрові фінансові активи (ЦФА) безпосередньо через звичні банківські додатки. Однак дискусії серед учасників ринку точаться не навколо самого факту появи такої опції, а навколо її форми, термінів впровадження та здатності банків витіснити тіньові обмінні пункти.

Що запропонують банки: криптовалюта чи ЦФА?

Найбільш стриманий прогноз озвучує Ярослав Кабаков, директор зі стратегії ІК «Фінам». На його думку, доступ через банківські додатки обов'язково з'явиться, але в першу чергу йтиметься про ЦФА, а не про класичні криптовалюти. Пряма купівля біткоїна чи ефіру поки залишається під питанням через жорстке регулювання та суворі вимоги комплаєнсу. Ключова причина — невизначеність з остаточною редакцією законопроєкту про криптовалюту, ініціативу щодо якого висунув Банк Росії, розраховуючи на ухвалення в другому читанні до кінця липня.

Схожої позиції дотримується Федір Іванов, директор з аналітики AML/KYT оператора «ШАРД». Він переконаний, що роздрібні інвестори точно отримають довгоочікуваний доступ до цифрових активів, виходячи з поточної версії документа з сайту Держдуми. Однак, як і Кабаков, він пов'язує запуск з остаточним затвердженням законодавчої бази.

Дві категорії клієнтів: новачки та профі

Найбільш детальну картину представив Олександр Нам з МТС Фінтех, розділивши роздрібних клієнтів на дві принципово різні групи.

Новачки. Для них критично важливі простота, довіра та безпека. Банківський сервіс стане ідеальним провідником у світ цифрових валют, позбавляючи необхідності розбиратися в «криптогаманцях» та seed-фразах. У цьому сегменті банки мають колосальну перевагу завдяки широкій аудиторії, впізнаваному бренду та звичному інтерфейсу.

Досвідчені трейдери. Ця група надає перевагу роботі безпосередньо з біржами та DeFi-протоколами. Для них ключові фактори — вигідний курс, висока ліквідність та мінімальні комісії. Банки навряд чи зможуть успішно конкурувати за таких клієнтів, особливо за наявності доступу до міжнародних платформ. Їм важливі анонімність та глобальні пули ліквідності, а не «зарегульований» банківський продукт.

Хто запустить першим і що буде з «сірим» ринком?

На думку Олександра Нама, всі учасники ринку мають рівні стартові можливості. Однак великі банки з розвиненою брокерською інфраструктурою зможуть масштабувати бізнес значно швидше. Головною перешкодою для них поки залишається відсутність глибокої експертизи в блокчейн-технологіях. Федір Іванов додає, що майже всі найбільші фінансові організації країни вже заявили про плани впровадити криптосервіси. Після появи прозорих «правил гри» до тренду приєднаються і невеликі регіональні банки, для яких це стане чудовою можливістю запропонувати новий сервіс та отримати додатковий дохід.

Що стосується тіньового сектору обмінників, експерти єдині: банки суттєво скоротять його частку в масовому сегменті, але не ліквідують повністю. Нелегальні гравці ослабнуть у сегменті новачків за умови появи зручних та вигідних банківських продуктів. Однак професійна аудиторія продовжить обирати анонімність та доступ до глобальної ліквідності. Крім того, після набрання законом чинності діяльність неліцензованих точок стане кримінально та адміністративно караною, що змусить великі обмінники легалізуватися, хоча їм і доведеться конкурувати з банками.

Експертна думка Cryptalist: Інтеграція криптопослуг у банківські додатки — це неминучий і логічний етап еволюції фінансової системи. Однак важливо розуміти, що банки навряд чи стануть «вбивцями» криптобірж. Вони займуть нішу «онбордингу» для масового користувача, забезпечивши безпечний і легальний вхід в індустрію. Досвідчені ж гравці залишаться на децентралізованих та міжнародних платформах. Ключовий ризик зараз — це не конкуренція з «сірим» ринком, а затягування регуляторних процесів, яке може загальмувати впровадження та зберегти невизначеність для всіх учасників.