Новини криптоміра

Після запровадження жорстких санкційних обмежень у 2022 році класичні брокерські рахунки для російських інвесторів на американському фондовому ринку стали практично недоступними. Однак найбільш заповзятлива частина учасників ринку знайшла альтернативу — токенізовані акції та криптодеривативи на іноземних майданчиках. Цей інструмент дозволяє отримувати дохід від зміни вартості паперів американських компаній, використовуючи для розрахунків криптовалюту. Але наскільки ця практика безпечна та законна?

Масштаб явища: від ніші до мейнстріму

Думки експертів розділилися. З одного боку, виконавчий директор Millpay Ігор Плотніков стверджує, що токенізовані акції технологічних гігантів на таких платформах, як Bybit, Binance та Deribit, є досить затребуваними серед росіян. Особливий інтерес до них виявляють активні трейдери та ті, хто вже давно працює з цифровими активами. Поточна ринкова ситуація лише підігріває цей інтерес: на тлі спаду на крипторинку спостерігається потужне пожвавлення на ринку акцій.

Непрямі дані — бурхливі обговорення у профільних спільнотах та високий трафік на біржах — підтверджують, що це один із найбільш затребуваних способів інвестування в США. Як ключові переваги Плотніков виділяє можливість здійснювати угоди з великим кредитним плечем, цілодобове введення та виведення коштів у стейблкоїнах USDT, а також відсутність необхідності відкривати рахунок у іноземного брокера.

З іншого боку, віце-президент з цифрових активів МТС Фінтех Олександр Нам та директор зі стратегії ІК «Фінам» Ярослав Кабаков оцінюють поширеність інструменту набагато стриманіше, називаючи його долею вузького кола досвідчених гравців та виключно нішевою практикою.

Правові та санкційні ризики: єдина оцінка

В оцінці потенційних загроз експерти, навпаки, майже одностайні. Кабаков вказує на підвищені правові, санкційні та інфраструктурні ризики. Інвестор повністю залежить від правил конкретної іноземної платформи і в будь-який момент може зіткнутися з блокуванням активів, залишаючись без звичного захисту прав власності.

Олександр Нам поділяє побоювання на три категорії:

• Правові: повна невизначеність юридичного статусу операцій та складний податковий облік.
• Санкційні: висока ймовірність блокування облікового запису через громадянство РФ.
• Інфраструктурні: токенізований інструмент ніколи не гарантує юридичних прав на володіння базовим активом.

Ігор Плотніков акцентує увагу на природі самого інструменту. Будь-яка токенізована акція — це дериватив, який повністю залежить від біржі, що його випустила. Якщо у майданчика почнуться проблеми, трейдер ризикує залишитися ні з чим, оскільки жодних прав на реальні цінні папери у нього немає. Правовий статус угод знаходиться в сірій зоні через відсутність чіткого регулювання.

Директор з аналітики AML/KYT оператора «ШАРД» Федір Іванов додає, що на централізованих біржах складнощі пов'язані з комплаєнсом, який став надто вимогливим до користувачів з російськими паспортами. На децентралізованих платформах особливих ризиків, окрім стандартної втрати коштів через високу волатильність, він не бачить. Головна проблема, за його словами, виникає при виведенні коштів у російську регульовану систему: банку вкрай складно пояснити легальність походження доходів від таких операцій.

Погляд у майбутнє: регулювання та легальні альтернативи

Ярослав Кабаков вважає, що російські законодавці зроблять ставку на ліцензовані цифрові інструменти всередині національної фінансової системи, а операції через неконтрольовані зарубіжні криптобіржі підтримуватися не будуть. Олександр Нам конкретизує: швидше за все, інвесторам запропонують ЦФА на іноземні цінні папери, токенізовані RWA та різні структурні рішення. На його думку, їхній активний розвиток з часом витіснить сірий сегмент ринку.

Ігор Плотніков дивиться на регулювання під іншим кутом. Для нього це не витіснення гравців, а довгоочікуване уточнення правил гри. Він пояснює, що після набрання чинності закону про цифрову валюту громадяни зможуть легально купувати токенізовані активи за криптовалюту. Обмеження торкнуться лише використання російської платіжної інфраструктури. Тобто, купити USDT за рублі на вітчизняному ліцензованому майданчику, перевести їх за кордон і там придбати активи — буде законно. А от купувати їх на іноземній біржі безпосередньо за рублі — заборонять. Втім, технічно це і зараз неможливо, оскільки зарубіжні платформи не приймають рублі.

Аналітичний висновок: Торгівля акціями США через криптодеривативи — це компроміс між доступом та безпекою. Для досвідчених трейдерів, які розуміють ризики та готові до них, це може бути ефективним інструментом. Однак для масового інвестора, не знайомого з тонкощами криптовалютного комплаєнсу та санкційного права, цей шлях пов'язаний із неприйнятно високими ризиками, включаючи повну втрату капіталу. До появи чітких та легальних вітчизняних аналогів, таких як ЦФА, цей інструмент так і залишиться прерогативою професіоналів, які працюють на свій страх і ризик.