Торгівля акціями США через криптодеривативи: новий шлях для росіян чи зона високого ризику?
Після жорстких санкційних обмежень 2022 року доступ російських інвесторів до американського фондового ринку через традиційні брокерські рахунки виявився практично перекритим. Однак найбільш заповзятлива частина учасників ринку швидко знайшла альтернативний обхідний шлях. Йдеться про токенізовані акції та криптодеривативи на закордонних майданчиках. Ці інструменти дозволяють отримувати дохід від зміни вартості паперів американських компаній, використовуючи для розрахунків криптовалюту. Оцінки експертів щодо масштабів цього явища, його небезпек та відповідності майбутнім змінам у законодавстві різняться.
Масштаб явища: від масового тренду до вузької ніші
Думки аналітиків про те, наскільки широко поширена ця практика, кардинально розходяться. Виконавчий директор Millpay Ігор Плотников оцінює популярність токенізованих акцій на платформах Bybit, Binance та Deribit як дуже високу серед активних трейдерів та досвідчених інвесторів, які вже працюють з цифровими активами. Він вказує на непрямі ознаки: бурхливі обговорення у профільних спільнотах та високий трафік на біржах. За його словами, привабливість методу зумовлена можливістю здійснювати угоди з великим кредитним плечем, цілодобовим введенням та виведенням коштів у USDT та відсутністю необхідності відкривати рахунок у іноземного брокера.
З іншого боку, віце-президент з цифрових активів МТС Фінтех Олександр Нам та директор зі стратегії ІК «Фінам» Ярослав Кабаков оцінюють поширеність інструменту набагато стриманіше. Вони називають торгівлю акціями США через криптовалюту справою вузького кола досвідчених гравців, тобто виключно нішевою практикою. При цьому всі експерти єдині в описі потенційних загроз.
Правові та санкційні ризики: повна залежність від платформи
В оцінці ризиків аналітики солідарні. Ярослав Кабаков виділяє три ключові категорії: правові, санкційні та інфраструктурні. Інвестор повністю залежить від правил конкретної іноземної платформи і в будь-який момент може зіткнутися з блокуванням активів, залишившись без звичного захисту прав власності.
Олександр Нам поділяє ці побоювання, підкреслюючи, що будь-яка токенізована акція — це дериватив, який повністю залежить від біржі, що його випустила. Якщо у майданчика почнуться проблеми, трейдер ризикує залишитися ні з чим, оскільки жодних прав на реальні цінні папери він не має. Правовий статус таких угод знаходиться в сірій зоні через відсутність чіткого регулювання.
Директор з аналітики AML/KYT оператора «ШАРД» Федір Іванов додає, що складнощі відрізняються залежно від типу майданчика. На централізованих біржах ризики пов'язані з комплаєнсом, який став надто вимогливим до користувачів з російськими паспортами. На децентралізованих платформах особливих ризиків, окрім стандартної втрати коштів через високу волатильність, аналітик не бачить. Головна проблема, на його думку, — легальність походження коштів при їх поверненні в російський регульований контур. Банку буде складно пояснити походження прибутку від операцій з криптовалютою.
Майбутнє з урахуванням норм регулювання
Експерти сходяться на думці, що російські законодавці роблять ставку на ліцензовані цифрові інструменти всередині національної фінансової системи. Операції через неконтрольовані закордонні криптобіржі підтримуватися не будуть. Ярослав Кабаков вважає, що інвесторам запропонують ЦФА на іноземні цінні папери, токенізовані RWA та різні структурні рішення. Їх активний розвиток з часом витіснить сірий сегмент ринку.
Ігор Плотников дивиться на регулювання під іншим кутом: для нього це не витіснення гравців, а довгоочікуване уточнення правил гри. Він пояснює, що після набрання чинності закону про цифрову валюту громадяни зможуть легально купувати токенізовані активи за криптовалюту. Обмеження торкнуться лише використання російської платіжної інфраструктури. Тобто, купити USDT за рублі на вітчизняному ліцензованому майданчику, перевести їх за кордон і там придбати активи — законно. А от купувати їх на іноземній біржі безпосередньо за рублі заборонять, хоча технічно це і зараз неможливо, оскільки закордонні платформи не приймають рублі.
Мій аналіз: Ключова розбіжність експертів — в оцінці масштабу. Однак в описі ризиків вони єдині. Торгівля токенізованими акціями через криптодеривативи — це, по суті, ставка на емітента токена, а не на реальну компанію. Інвестор залишається без прав на базовий актив і вкрай вразливий для санкцій та блокувань. Поки не з'являться прозорі та захищені вітчизняні ЦФА, цей інструмент залишиться грою з високими ставками для професіоналів, а не безпечним інвестиційним каналом для масового інвестора.