Новини криптоміра

Після того, як у 2022 році доступ до американського фондового ринку через класичні брокерські рахунки для росіян був практично перекритий, найбільш заповзятлива частина учасників ринку знайшла альтернативний шлях. Йдеться про токенізовані акції та криптодеривативи на закордонних майданчиках. Ці інструменти дозволяють отримувати дохід від зміни вартості паперів американських компаній, використовуючи для розрахунків криптовалюту. Однак серед експертів досі немає єдиної думки щодо того, наскільки широко поширена ця практика, які небезпеки вона несе для громадян РФ і як співвідноситься з майбутніми змінами в законодавстві.

Найвищий рівень популярності нового інструменту оцінює Ігор Плотников, виконавчий директор Millpay. За його словами, токенізовані акції американських гігантів на платформах Bybit, Binance та Deribit є дуже затребуваними серед росіян. Найчастіше їх обирають активні трейдери та ті інвестори, які вже давно працюють з цифровими активами. Актуальності інструменту додає поточна ринкова ситуація: на тлі потужного пожвавлення ринку акцій спостерігається спад на крипторинку, що робить такі деривативи особливо привабливими для диверсифікації.

Переваги та реальні масштаби

Хоча точних відкритих статистичних даних немає, непрямі ознаки — бурхливі обговорення у профільних спільнотах та високий трафік на біржах — свідчать про те, що це один із найбільш затребуваних способів інвестування в США. Ключові переваги методу очевидні: можливість здійснювати угоди з великим кредитним плечем, цілодобове введення та виведення коштів у стейблкоїнах USDT, а також відсутність необхідності відкривати рахунок у іноземного брокера.

Однак інші експерти оцінюють поширеність інструменту набагато стриманіше. Віце-президент з цифрових активів МТС Фінтех Олександр Нам називає торгівлю акціями США через криптовалюту долею вузького кола досвідчених гравців. З ним солідарний і директор зі стратегії ІК «Фінам» Ярослав Кабаков, який вважає таку практику виключно нішевою.

Правові та санкційні ризики: повний консенсус

В оцінці потенційних загроз позиції експертів, навпаки, багато в чому збігаються. Ярослав Кабаков вказує на підвищені правові, санкційні та інфраструктурні ризики. Інвестор повністю залежить від правил конкретної іноземної платформи і в будь-який момент може зіткнутися з блокуванням активів, залишаючись без звичного захисту прав власності.

Олександр Нам поділяє всі побоювання клієнтів на три категорії:

• Правові небезпеки: пов'язані з повною невизначеністю юридичного статусу операцій та складним податковим обліком.
• Санкційні ризики: виражаються у високій ймовірності блокування акаунту через наявність громадянства РФ.
• Інфраструктурні проблеми: токенізований інструмент ніколи не гарантує юридичних прав на володіння базовим активом.

Ігор Плотников акцентує увагу на природі самого фінансового інструменту. Будь-яка токенізована акція — це дериватив, який повністю залежить від біржі, що його випустила. Якщо у майданчика почнуться проблеми, трейдер ризикує залишитися ні з чим, оскільки жодних прав на реальні цінні папери у нього немає. Правовий статус угод перебуває в сірій зоні через відсутність чіткого регулювання.

Федір Іванов, директор з аналітики AML/KYT оператора «ШАРД», пропонує розділяти ризики залежно від типу майданчика. На централізованих біржах складнощі пов'язані з комплаєнсом, який став надто вимогливим до користувачів із російськими паспортами. На децентралізованих платформах особливих ризиків, окрім стандартної втрати коштів через високу волатильність, аналітик не бачить. Головна проблема, за його словами, виникає при заведенні таких коштів назад у російський регульований контур: банку вкрай складно пояснити легальність походження доходів від операцій з криптовалютою.

Погляд у майбутнє: від сірої зони до ЦФА

Ярослав Кабаков вважає, що російські законодавці зроблять ставку на ліцензовані цифрові інструменти всередині національної фінансової системи. Операції через неконтрольовані закордонні криптобіржі підтримуватися не будуть. Олександр Нам конкретизує, якими саме можуть стати легальні продукти. Швидше за все, інвесторам запропонують ЦФА на іноземні цінні папери, токенізовані RWA та різні структурні рішення. На його думку, їхній активний розвиток з часом витіснить сірий сегмент ринку.

Ігор Плотников дивиться на регулювання під іншим кутом. Для нього це не витіснення гравців, а довгоочікуване уточнення правил гри. Він пояснює, що після набрання чинності закону про цифрову валюту громадяни зможуть легально купувати токенізовані активи за криптовалюту. Обмеження торкнуться лише використання російської платіжної інфраструктури. Тобто, купити USDT за рублі на вітчизняному ліцензованому майданчику, перевести їх за кордон і там придбати активи — законно. А от купувати їх на іноземній біржі безпосередньо за рублі заборонять. Втім, технічно це і зараз неможливо, оскільки закордонні платформи не приймають рублі.

Висновок аналітика Cryptalist: Торгівля токенізованими акціями США через криптодеривативи — це ефективний, але високоризиковий інструмент для досвідчених користувачів. Він вирішує проблему доступу до ринку, але створює нові вразливості, пов'язані з юрисдикцією та відсутністю прав на базовий актив. У міру розвитку регулювання та появи легальних ЦФА, ця «сіра» практика, швидше за все, трансформується, але повністю не зникне — надто великий попит на диверсифікацію та дохідність американського ринку.