Новини криптоміра

Після жорстких санкційних обмежень 2022 року прямий доступ російських інвесторів до американського фондового ринку через традиційних брокерів виявився практично перекритим. Однак найбільш заповзятлива частина учасників ринку швидко знайшла альтернативний шлях. Йдеться про токенізовані акції та криптодеривативи на позабіржових та біржових майданчиках, таких як Bybit, Binance та Deribit. Ці інструменти дозволяють отримувати дохід від зміни вартості паперів американських компаній, використовуючи для розрахунків криптовалюту, переважно стейблкоїни USDT. Але наскільки цей метод безпечний та легальний для громадян РФ? У професійній спільноті немає єдиної думки, і дискусія розгортається навколо трьох ключових аспектів: масштабу явища, спектра ризиків та впливу майбутнього регулювання.

Реальна популярність: нішевий інструмент чи масовий тренд?

Думки експертів тут розходяться кардинально. Виконавчий директор Millpay Ігор Плотніков вважає попит на токенізовані акції серед російських трейдерів досить високим. Непрямими доказами він називає бурхливі обговорення у профільних спільнотах та високий трафік на самих біржах. За його оцінкою, основними користувачами є активні трейдери та ті, хто вже давно працює з цифровими активами. Привабливість методу, за його словами, складається з трьох факторів: можливість використання кредитного плеча, цілодобове введення/виведення коштів в USDT та відсутність необхідності відкривати рахунок у іноземного брокера.

Віце-президент з цифрових активів МТС Фінтех Олександр Нам та директор зі стратегії ІК «Фінам» Ярослав Кабаков дотримуються більш стриманої оцінки. Обидва експерти називають торгівлю американськими акціями через криптодеривативи долею вузького кола досвідчених гравців, а не масовим явищем. Кабаков прямо характеризує цю практику як виключно нішеву. Таким чином, ми бачимо класичне розходження: одні бачать бурхливий потік, інші — лише тонку цівку професіоналів.

Ризики: правова сіра зона та санкційна вразливість

В оцінці потенційних загроз експерти, навпаки, одностайні. Ярослав Кабаков виділяє три категорії ризиків: правові (невизначеність юридичного статусу операцій та складний податковий облік), санкційні (висока ймовірність блокування акаунту через громадянство РФ) та інфраструктурні (токенізований інструмент ніколи не гарантує юридичних прав на володіння базовим активом).

Олександр Нам підтримує цю класифікацію, додаючи, що інвестор повністю залежить від правил конкретної іноземної платформи і може в будь-який момент зіткнутися з блокуванням активів, залишившись без звичного захисту прав власності. Ігор Плотніков акцентує увагу на природі самого фінансового інструменту: будь-яка токенізована акція — це дериватив, який повністю залежить від біржі, що його випустила. Якщо у майданчика почнуться проблеми, трейдер ризикує залишитися ні з чим, оскільки жодних прав на реальні цінні папери він не має.

Окремої уваги заслуговує думка директора з аналітики AML/KYT оператора «ШАРД» Федора Іванова. Він пропонує розділяти ризики залежно від типу майданчика. На централізованих біржах (CEX) головна складність — комплаєнс, який став надто вимогливим до користувачів із російськими паспортами. На децентралізованих платформах (DEX) особливих ризиків, окрім стандартної втрати коштів через високу волатильність, він не бачить. Однак головну проблему Іванов формулює так: при виведенні коштів у російський регульований контур відкритим залишається питання легальності їх походження. Складність не стільки в тому, щоб пояснити банку походження коштів, скільки в тому, щоб банк, який працює з криптовалютою, ці пояснення зрозумів і прийняв.

Майбутнє: легалізація через ЦФА та нові правила гри

Ярослав Кабаков вважає, що російські законодавці роблять ставку на ліцензовані цифрові інструменти всередині національної фінансової системи — цифрові фінансові активи (ЦФА). Операції через неконтрольовані зарубіжні криптобіржі підтримуватися не будуть. Олександр Нам конкретизує: інвесторам, швидше за все, запропонують ЦФА на іноземні цінні папери, токенізовані RWA та різні структурні рішення. На його думку, їх активний розвиток з часом витіснить сірий сегмент ринку.

Ігор Плотніков дивиться на регулювання під іншим кутом. Для нього це не витіснення гравців, а довгоочікуване уточнення правил гри. Він пояснює, що після набрання чинності закону про цифрову валюту громадяни зможуть легально купувати токенізовані активи за криптовалюту. Обмеження торкнуться лише використання російської платіжної інфраструктури. Тобто, купити USDT за рублі на вітчизняному ліцензованому майданчику, перевести їх за кордон і там придбати активи — законно. А от купувати їх на іноземній біржі безпосередньо за рублі заборонять. Втім, технічно це і зараз неможливо, оскільки зарубіжні платформи не приймають рублі.

Висновок аналітика Cryptalist

Головне розходження експертів — в оцінці масштабу. Але в описі ризиків панує повна одностайність. Токенізована акція — це лише дериватив без прав на реальний актив, що робить інвестора надзвичайно вразливим до санкцій та заморозок. Плюс проблема підтвердження легальності доходів при їх поверненні в РФ.

Моя позиція як аналітика: використання криптодеривативів на акції США — це не «сіра схема», а скоріше «дикий захід» з високими ризиками. Відсутність правового захисту та повна залежність від емітента токена роблять цей інструмент придатним лише для короткострокової спекулятивної торгівлі, але аж ніяк не для довгострокового інвестування. Чекати появи безпечних вітчизняних ЦФА — більш розумна стратегія для консервативного інвестора, хоча й не така швидка.