Банківські застосунки vs криптообмінники: що чекає на роздрібних інвесторів у Росії
Російський ринок цифрових активів стоїть на порозі тектонічних змін. Роздрібні інвестори незабаром зможуть купувати криптовалюту та цифрові фінансові активи (ЦФА) безпосередньо через мобільні застосунки банків, минаючи традиційні обмінні пункти. Однак серед експертів немає єдиної думки щодо того, в якому саме форматі це відбудеться і чи зможуть банки повністю витіснити сірий ринок.
Найконсервативніший сценарій пропонує Ярослав Кабаков, директор зі стратегії ІК «Фінам». За його оцінкою, інтеграція цифрових активів у банківські сервіси неминуча, але переважно у вигляді ЦФА, а не класичної криптовалюти. Пряма купівля біткоїна чи ефіру, на його думку, залишається під питанням через жорсткі вимоги регулятора та складнощі з комплаєнсом.
Законодавчий фундамент і терміни
Ключовим драйвером процесу виступає законопроєкт про криптовалюту, ініційований Банком Росії. Роман Носов із «БКС Мир інвестицій» рекомендує дочекатися його остаточної редакції. Розгляд документа в другому читанні заплановано до кінця липня. Саме цей акт, за його словами, визначить «правила гри» для всіх учасників ринку.
Федір Іванов, директор з аналітики AML/KYT оператора «ШАРД», також пов'язує запуск банківських криптосервісів із прийняттям закону. Він зазначає, що поточна версія документа з сайту Держдуми вже передбачає механізми для легального доступу роздрібних клієнтів до цифрових активів.
Два типи клієнтів: кому потрібні банки, а кому — ні
Найдетальніший прогноз представив Олександр Нам із МТС Фінтех. Він розділив роздрібних клієнтів на дві принципово різні категорії.
Новачки — це масовий сегмент, для якого критично важливі простота, безпека та довіра. Банківські застосунки з їхнім звичним інтерфейсом і впізнаваним брендом стануть для них ідеальним провідником у світ криптовалют. Їм не доведеться розбиратися в сід-фразах і криптогаманцях. Банки тут мають колосальну перевагу завдяки широкій аудиторії та відсутності технічних бар'єрів.
Досвідчені трейдери — прямо протилежний сегмент. Для них на першому місці стоять анонімність, мінімальні комісії, висока ліквідність і доступ до глобальних пулів. Вони надають перевагу роботі безпосередньо з біржами та DeFi-протоколами. Банки навряд чи зможуть конкурувати з ними за цю аудиторію, хіба що запропонують ексклюзивні умови.
Хто запустить першим і чи витіснять банки «сірих» обмінників?
На думку Олександра Нама, стартові можливості в усіх учасників ринку рівні. Однак великі банки з розвиненою брокерською інфраструктурою зможуть масштабувати бізнес значно швидше. Головною перешкодою для них поки що залишається дефіцит профільних кадрів із глибокою експертизою в блокчейн-технологіях.
Федір Іванов додає, що майже всі найбільші фінансові організації країни вже заявили про плани впровадити криптовалютні сервіси. До тренду приєднаються й невеликі регіональні банки, для яких це стане чудовою можливістю запропонувати новий продукт і отримати додатковий дохід. Стримує розвиток сектора виключно регуляторна невизначеність.
Що стосується сірого ринку обмінників, експерти єдині в думці: банки суттєво скоротять його частку в масовому сегменті, але повністю ліквідувати не зможуть. Професійна аудиторія продовжить обирати анонімність і доступ до глобальної ліквідності. При цьому після набрання законом чинності діяльність неліцензованих точок стане кримінально та адміністративно караною, що змусить великих гравців легалізуватися.
Думка експерта. На мою думку, ми спостерігаємо класичний процес інституціоналізації ринку. Банки отримають доступ до мільйонів нових користувачів, які раніше боялися криптовалют через складність і ризики. Однак ключове питання — чи зможуть вони запропонувати конкурентоспроможні тарифи та швидкість транзакцій. Якщо банківські комісії виявляться вищими, ніж у P2P-майданчиків, «сірий» сектор не зникне, а просто піде в ще глибшу тінь. Законодавство — лише половина успіху; друга половина — це економічна привабливість легального сервісу.