Іран перекриває Ормузьку протоку: крихке перемир'я зруйновано, нафтові ринки на голках
20 червня 2026 року Центральне командування «Хатам аль-Анбія» — найвищий об'єднаний штаб збройних сил Ірану — офіційно оголосило про закриття Ормузької протоки для судноплавства. Формальним приводом названо порушення нещодавно узгодженого Ісламабадського меморандуму з боку США та Ізраїлю. Це рішення миттєво анулює всі надії на деескалацію та повертає світ до реалій 2020 року, коли регіон балансував на межі повномасштабного конфлікту.
Нагадаю, що лише трьома днями раніше, 17 червня, було підписано 14-пунктний меморандум, який передбачав припинення морської блокади іранських портів та гарантії безпеки для комерційного судноплавства протягом перших 60 днів. Ринки вже почали закладати в ціни зниження геополітичної премії, що призвело до тимчасового падіння котирувань нафти. Тепер же картина діаметрально протилежна: Тегеран не просто відмовляється від зобов'язань, але й застосовує найжорсткіший інструмент тиску — контроль над ключовим енергетичним вузлом планети.
Чому це критично для глобальної економіки
Через Ормузьку протоку щодня проходить близько 21 мільйона барелів нафти та нафтопродуктів — це приблизно 20% світового споживання рідких вуглеводнів та чверть усієї морської торгівлі нафтою. За даними Управління енергетичної інформації США, альтернативних маршрутів для країн Перської затоки практично не існує. Будь-яка блокада тут — це не просто зростання цін на бензин, а системний шок пропозиції, який миттєво позначиться на всіх сировинних ринках, включаючи скраплений природний газ з Катару та ОАЕ.
Крім того, ситуація ускладнюється тим, що Ізраїль продовжує військові дії в Лівані, що Іран розцінює як пряме порушення духу та букви меморандуму. Таким чином, ми спостерігаємо класичний сценарій взаємних звинувачень та ескалації, коли кожна сторона знаходить привід для відмови від раніше досягнутих домовленостей.
Ринки реагують, але поки з обережністю
Примітно, що офіційного підтвердження закриття протоки від незалежних джерел поки немає. Віце-президент США Джей Ді Венс уже виступив зі спростуванням, заявивши, що американська розвідка не фіксує фактичної блокади. Однак сам факт такої заяви з боку іранського військового командування — потужний сигнал ринку. Трейдери будуть змушені закладати в ціни максимальну премію за ризик, навіть якщо блокада виявиться лише тактичним блефом для перегляду умов угоди.
Мій аналіз: Подібні дії Ірану — це не спонтанна реакція, а продумана стратегія «червоних ліній». Тегеран демонструє, що будь-які поступки щодо ядерної програми чи регіонального впливу можливі лише в обмін на реальні, а не декларативні гарантії безпеки. Для крипторинку це означає посилення кореляції з нафтою та золотом: в умовах невизначеності інвестори будуть йти в захисні активи, включаючи біткоїн як хедж проти геополітичної інфляції. Однак поки рано говорити про довгостроковий тренд — ситуація може змінитися протягом 24–48 годин.