Новини криптоміра

20.06.2026
22:30

Прорив у квантових мережах: Вперше заплутано три віддалені атомні кубіти

img-1de634c92a284eee-5319827228215033

Наукова група з Університету Дьюка спільно з інженерами IonQ зробила значний крок у розвитку розподілених квантових обчислень. Їм вдалося побудувати та продемонструвати першу у світі повністю розподілену тривузлову квантову мережу на базі окремих атомних кубітів.

Ключовий результат — формування так званого стану Грінбергера-Горна-Цайлінгера (GHZ-стан) між трьома віддаленими квантовими вузлами. Ці вузли були з'єднані між собою фотонними каналами, що дозволило створити багаточастинкове квантове заплутування. Раніше подібні експерименти проводилися або з двома вузлами, або на інших фізичних платформах, але саме для окремих контрольованих атомних кубітів це досягнення є першим у своєму роді.

Чому це критично важливо для індустрії

Головна проблема сучасних квантових комп'ютерів — масштабування. Створення одного гігантського процесора стикається з непереборними на сьогодні обмеженнями щодо помилок та фізики обладнання. Саме тому всі провідні розробники, включаючи Google та IBM, роблять ставку на модульний підхід. Ідея проста: замість одного монолітного чипа ми з'єднуємо безліч квантових модулів в єдину мережу, використовуючи фотони для передачі інформації. Це пряма аналогія з тим, як влаштований класичний інтернет.

Даний експеримент — прямий доказ життєздатності цієї концепції. Дослідники не просто з'єднали три точки, але й продемонстрували, що окремі атомні «пам'яті» можуть формувати спільний квантовий стан з високою точністю. Достовірність (fidelity) отриманого заплутаного стану склала вражаючі 84–88%. Більше того, команді вперше вдалося закрити «лазівку детектування» для повністю розподіленого багатокомпонентного стану, а також зафіксувати порушення нерівності Мерміна — суворого математичного тесту, що підтверджує наявність істинних квантових кореляцій, а не класичної статистики.

Міст до квантового інтернету

Ця робота є логічним продовженням досліджень IonQ у галузі фотонних з'єднань. Раніше вони демонстрували заплутування між двома іонними системами, і тепер архітектура розширена до трьох повноцінних вузлів. Хоча до комерційного застосування ще далеко, подібні експерименти — це фундаментальні будівельні блоки для майбутніх розподілених квантових комп'ютерів, а також для створення абсолютно захищених квантових комунікаційних мереж.

Коментар експерта: Досягнення тривузлового заплутування на атомних кубітах — це не просто лабораторний курйоз. Це чіткий сигнал ринку про те, що модульна архітектура стає не теорією, а практичною реальністю. Показники достовірності в 84-88% для трьох вузлів — це дуже сильний результат, який свідчить про те, що IonQ серйозно просунулася у вирішенні проблеми декогеренції при передачі даних. Тепер завдання індустрії — масштабувати цю схему до десятків і сотень вузлів, що і стане народженням справжнього квантового інтернету.