Банківські додатки vs криптообмінники: коли в Росії з'явиться легальний доступ до цифрових активів
Російська роздрібна торгівля стоїть на порозі тектонічного зсуву: купівля криптовалют і цифрових фінансових активів (ЦФА) може стати такою ж звичною, як оплата комунальних послуг — прямо в мобільному банку. Однак за зовнішньою простотою приховується складна багатошарова дискусія про те, в якому саме вигляді це відбудеться, коли запрацює і чи зможе легальний сектор повністю витіснити сірий ринок.
Що отримає роздріб
Найбільш консервативний сценарій озвучив директор зі стратегії ІК «Фінам» Ярослав Кабаков. На його думку, банківські додатки однозначно стануть провідником у світ цифрових валют, але в першу чергу — у формі ЦФА. Пряма купівля криптовалюти поки залишається під питанням через жорсткі вимоги комплаєнсу та регуляторні обмеження. До обговорення підключився і Роман Носов із «БКС Світ інвестицій», який рекомендує дочекатися фінальної редакції законопроєкту про криптовалюту. Нагадаю, ЦБ РФ висунув ініціативу про доступ роздробу до цифрових активів, розраховуючи на прийняття документа в другому читанні до кінця липня.
Схожої позиції дотримується Федір Іванов, директор з аналітики AML/KYT оператора «ШАРД». Він упевнений, що роздрібні інвестори отримають довгоочікуваний доступ до цифрових активів, ґрунтуючись на поточній версії документа з сайту Держдуми.
Два типи користувачів
Найбільш детальний прогноз представив Олександр Нам із МТС Фінтех. Він розділив російських роздрібних клієнтів на дві категорії: новачків і досвідчених інвесторів. Для початківців критично важливі простота, довіра та безпека. Банківський сервіс стане для них ідеальним провідником: не потрібно розбиратися в криптогаманцях і сід-фразах. Тут банки мають колосальну перевагу завдяки широкій аудиторії, впізнаваному бренду та звичному інтерфейсу.
З іншого боку, досвідчені трейдери вважають за краще працювати безпосередньо з біржами та DeFi-протоколами. Для цієї групи ключовими факторами залишаються вигідний курс, висока ліквідність та мінімальні комісії. З цієї причини банки навряд чи зможуть успішно конкурувати за таких клієнтів за наявності доступу до міжнародних платформ.
- Новачкам потрібні безпека, зручний інтерфейс банку та відсутність складних криптографічних ключів.
- Досвідченим гравцям важливі анонімність, мінімальні витрати та доступ до глобальних пулів ліквідності.
Хто ближче до запуску
На думку Олександра Нама, усі учасники ринку мають рівні стартові можливості. Однак великі банківські організації з розвиненою брокерською інфраструктурою зможуть масштабувати бізнес значно швидше. Головною перешкодою для них поки залишається відсутність глибокої експертизи в блокчейн-технологіях. Із цим згоден і Федір Іванов: майже всі найбільші фінансові організації країни вже заявили про плани впровадити криптовалютні сервіси. Як тільки з'являться прозорі правила гри, до тренду приєднаються і невеликі регіональні банки — для них це чудова можливість запропонувати новий сервіс та отримати додатковий дохід. На даний момент розвиток сектора стримується виключно регуляторними ризиками.
Сірий ринок обмінників
Банки зможуть суттєво скоротити частку тіньового сектора, вважає Ярослав Кабаков. Однак повністю ліквідувати сірі обмінні пункти їм не вдасться. Цю точку зору поділяє і Олександр Нам: позиції нелегальних гравців помітно ослабнуть у масовому сегменті за умови появи зручних та вигідних банківських продуктів. При цьому професійна аудиторія продовжить обирати анонімність та доступ до глобальних пулів ліквідності.
Федір Іванов нагадує про правові наслідки реформи. Після набрання законом чинності діяльність неліцензованих точок стане кримінально та адміністративно караною. Документ передбачає видачу спеціальних ліцензій, тому великі обмінники зможуть легалізуватися, хоча їм і доведеться конкурувати з банками.
Висновки
Усі експерти єдині в думці: роздрібний доступ до цифрових активів через банки стане реальністю одразу після прийняття законопроєкту про криптовалюту. Наприклад, Роман Носов очікує важливих зрушень уже до кінця липня.
При цьому Ярослав Кабаков вважає, що йтиметься переважно про ЦФА, а не про класичну криптовалюту. Олександр Нам, у свою чергу, підкреслює важливість сегментації: банки легко замінять обмінники для новачків, але програють боротьбу за професіоналів.
Щодо майбутнього сірого ринку думки повністю збігаються: банки потіснять нелегальні обмінники в масовому сегменті, але не ліквідують їх повністю.
Моя професійна оцінка: поява банківського доступу до криптовалют — це неминучий і логічний крок для російської фінансової системи. Однак ключове питання полягає не в тому, «коли», а в тому, «наскільки комфортними» будуть умови для кінцевого користувача. Якщо банки запропонують конкурентні курси та низькі комісії, сірий ринок дійсно втратить значну частку. Якщо ж ставка буде зроблена виключно на ЦФА та високі витрати — тіньова інфраструктура продовжить процвітати, обслуговуючи більш вимогливу аудиторію.