Новини криптоміра

Після запровадження жорстких обмежень у 2022 році доступ російських інвесторів до американського фондового ринку через традиційні брокерські рахунки виявився практично повністю перекритим. Однак найбільш заповзятлива частина учасників ринку швидко адаптувалася, звернувшись до альтернативного інструменту — токенізованих акцій та криптодеривативів на закордонних майданчиках. Ці фінансові продукти дозволяють отримувати експозицію до динаміки цінних паперів провідних американських компаній, використовуючи для розрахунків криптовалюту, насамперед стейблкоїни.

Наскільки широко поширена ця практика серед громадян РФ, які ризики вона в собі таїть і як співвідноситься з майбутніми змінами в законодавстві — ці питання викликають жваві суперечки в професійному співтоваристві. Думки аналітиків розділилися, особливо в оцінці масштабу явища.

Масштаб явища: масовий тренд чи нішевий інструмент?

Одні експерти, такі як Ігор Плотников із Millpay, оцінюють популярність токенізованих акцій на платформах на кшталт Bybit, Binance та Deribit як дуже високу. На їхню думку, це один із найбільш затребуваних способів інвестування в США, особливо серед активних трейдерів і тих, хто вже давно працює з цифровими активами. Поточна ринкова ситуація, де спостерігається спад на крипторинку на тлі потужного пожвавлення на ринку акцій, лише підливає масла у вогонь, підстьобуючи інтерес до цього інструменту.

Інші аналітики налаштовані набагато стриманіше. Олександр Нам із МТС Фінтех та Ярослав Кабаков із ІК «Фінам» називають таку практику долею вузького кола досвідчених гравців, а не масовим явищем. Вони сходяться на думці, що це нішевий, хоча й технічно просунутий, спосіб обходу санкційних бар'єрів.

Правові та санкційні ризики: три кити невизначеності

В оцінці потенційних загроз експерти на диво одностайні. Вони виділяють три ключові категорії ризиків:

• Правові ризики: Повна невизначеність юридичного статусу операцій, складний податковий облік. По суті, угода перебуває в «сірій зоні» через відсутність чіткого регулювання.
• Санкційні ризики: Висока ймовірність блокування акаунту на іноземній платформі лише через громадянство РФ. Інвестор повністю залежить від правил конкретної біржі.
• Інфраструктурні ризики: Токенізований інструмент — це дериватив, який не дає юридичних прав на володіння базовим активом. Якщо у майданчика почнуться проблеми, трейдер ризикує залишитися ні з чим, оскільки жодних прав на реальні цінні папери в нього немає.

Федір Іванов з оператора «ШАРД» додає до цього списку проблему підтвердження легальності походження коштів при їх поверненні в російську регульовану фінансову систему. Банку буде вкрай складно пояснити природу доходів від операцій із криптодеривативами.

Погляд у майбутнє: легалізація чи витіснення?

Думки про те, як новий закон про цифрову валюту вплине на цю практику, також різняться. Ярослав Кабаков та Олександр Нам очікують, що держава зробить ставку на ліцензовані цифрові інструменти всередині країни, такі як ЦФА на іноземні цінні папери та токенізовані RWA. Вони вважають, що розвиток безпечних вітчизняних продуктів з часом витіснить «сірий» сегмент.

Ігор Плотников, навпаки, бачить у майбутньому регулюванні довгоочікуване уточнення правил гри. Він пояснює, що після набрання законом чинності громадяни зможуть легально купувати токенізовані активи за криптовалюту. Заборона торкнеться лише прямого використання російської платіжної інфраструктури (рублів) для покупки на іноземних біржах, що технічно й сьогодні неможливо.

Мій висновок як аналітика: Торгівля акціями США через криптодеривативи — це високоризикований, але на даний момент один із небагатьох доступних шляхів для російського інвестора. Однак його не можна розглядати як довгострокову стратегію. Поки не з'являться чіткі законодавчі рамки та ліцензовані вітчизняні аналоги, цей інструмент залишиться грою для професіоналів, які усвідомлюють усі ризики, включаючи повну втрату капіталу.