Іран блокує Ормузьку протоку: крихке перемир'я зруйновано
20 червня 2026 року. Центральне командування «Хатам аль-Анбія» — вищий об'єднаний штаб Ірану — офіційно оголосило про закриття Ормузької протоки для судноплавства. Причиною названо систематичні порушення меморандуму Ісламабада з боку США та Ізраїлю.
Це рішення — прямий удар по надіях на деескалацію, які ринки з таким оптимізмом закладали в ціни лише кілька днів тому. Закриття протоки, через яку щоденно проходить близько 21 мільйона барелів нафти та нафтопродуктів (приблизно 20% світового споживання та чверть усієї морської торгівлі нафтою), знову ставить глобальний енергетичний транзит на межу колапсу.
Нагадаю, що 14-пунктовий меморандум Ісламабада, узгоджений приблизно 17 червня 2026 року, передбачав максимальні зусилля Ірану щодо забезпечення безпечного та вільного проходу комерційних суден протягом перших 60 днів. У відповідь США мали зняти морську блокаду іранських портів. Рух суден почав відновлюватися, що призвело до тимчасового зниження цін на енергоносії. Однак тепер Тегеран заявляє, що триваючі дії Ізраїлю в Лівані та порушення з боку Вашингтона анулюють ці домовленості.
Ескалація та ринкові наслідки
Іранське командування називає закриття протоки «першим кроком» і попереджає про нові заходи, якщо «агресія» триватиме. Важливо підкреслити, що альтернативних маршрутів для країн Перської затоки практично не існує. Окрім нафти, через протоку йдуть великі експортні поставки зрідженого природного газу з Катару та ОАЕ. Будь-який збій у цьому регіоні миттєво посилює цінову волатильність, оскільки ринок уже заклав у котирування полегшення ситуації.
Показово, що віце-президент США Джей Ді Венс уже виступив зі спростуванням, вказуючи на зворотне — що протока не закрита офіційно. Однак заяви іранських військових, поширені всіма державними ЗМІ, говорять самі за себе. Ринок опинився в пастці: меморандум, який всього за кілька днів призвів до зниження нафтових цін, тепер може стати каталізатором набагато серйознішого шоку пропозиції.
Мій аналіз: Ситуація демонструє, наскільки крихкими є будь-які дипломатичні домовленості в регіоні, де кожен учасник переслідує власні інтереси. Закриття Ормузу — це не просто тактичний хід, а сигнал про готовність Тегерана використати свій найпотужніший економічний важіль. Інвесторам слід готуватися до тривалого періоду високої волатильності на сировинних ринках і, як наслідок, до переоцінки ризиків у криптовалютах, які все більше корелюють із макроекономічною нестабільністю.