Банки vs. Обмінники: Коли в Росії відкриється доступ до криптовалюти через мобільні додатки
Російський роздрібний інвестор стоїть на порозі тектонічного зсуву. Звичні сірі обмінники, де купівля криптовалюти пов'язана з ризиками та незручностями, можуть відійти в минуле. Провідні гравці ринку та регулятори обговорюють сценарій, за якого купити цифрові активи можна буде буквально за кілька кліків — через стандартний банківський додаток.
Що отримає роздрібний інвестор?
Найконсервативніший прогноз озвучує Ярослав Кабаков з ІК «Фінам». Він переконаний, що банківський доступ до цифрових активів з'явиться, але в першу чергу — у формі Цифрових Фінансових Активів (ЦФА). Пряма купівля класичної криптовалюти, на його думку, поки залишається під питанням через жорсткі вимоги комплаєнсу та регуляторні обмеження.
Роман Носов із «БКС Світ інвестицій» закликає дочекатися фінальної версії законопроєкту про криптовалюту. Ініціатива Центробанку РФ, який лобіює доступ роздрібних клієнтів до крипти та ЦФА, перебуває на фінальній стадії — друге читання в Держдумі очікується до кінця липня. Саме цей документ стане тригером для запуску нових сервісів.
Федір Іванов з оператора «ШАРД» також упевнений, що роздрібний інвестор отримає довгоочікуваний доступ. Свою позицію він аргументує поточною версією законопроєкту, опублікованою на сайті Держдуми.
Два типи користувачів: кому потрібні банки, а кому — ні?
Олександр Нам із МТС Фінтех пропонує найдетальнішу картину, поділяючи клієнтів на дві категорії. Для новачків критично важливі простота, довіра та безпека. Їм не потрібно розбиратися в сід-фразах та блокчейн-гаманцях. Банк зі своїм звичним інтерфейсом і широкою аудиторією стає ідеальним провідником у світ цифрових валют. Саме тут традиційні фінансові інститути мають колосальну перевагу.
Зовсім інша ситуація з досвідченими трейдерами. Для них ключові фактори — анонімність, мінімальні комісії та прямий доступ до глобальних пулів ліквідності. Банки з їхніми надбудовами та регуляторними бар'єрами навряд чи зможуть конкурувати з децентралізованими біржами та міжнародними платформами за цю аудиторію.
Хто буде першим і що стане з сірим ринком?
На думку Олександра Нама, стартові можливості в усіх учасників ринку рівні, але великі банки з розвиненою брокерською інфраструктурою масштабуються швидше. Їхня головна перешкода — відсутність глибокої експертизи в блокчейн-технологіях. Федір Іванов зазначає, що майже всі найбільші фінансові організації вже заявили про плани впровадити криптосервіси. До тренду приєднаються і регіональні банки, для яких це стане чудовою можливістю отримати новий дохід. Зараз розвиток сектора стримується виключно регуляторними ризиками.
Що стосується «сірих» обмінників, то експерти сходяться на думці: їхні позиції будуть серйозно ослаблені в масовому сегменті. Зручні та безпечні банківські продукти зможуть перетягнути на себе значну частку клієнтів. Однак професійна аудиторія, яка цінує анонімність та глобальний доступ, залишиться в тіні. Крім того, після набрання законом чинності діяльність неліцензованих обмінників стане кримінально та адміністративно караною. Легалізуватися зможуть великі обмінники, отримавши ліцензію, але їм доведеться конкурувати з банками.
Мій коментар як аналітика: Ринок неминуче прийде до дворівневої структури. Банки займуть нішу «криптовалюти для всіх» із простим інтерфейсом та високою довірою, але з обмеженим функціоналом. Професійні трейдери та великі гравці залишаться на децентралізованих платформах та P2P-обмінниках. Повністю викорінити сірий ринок не вдасться, але його частка в масовому сегменті суттєво скоротиться. Ключовий момент — швидкість прийняття закону. Якщо друге читання відбудеться в липні, то вже до осені ми побачимо перші пілотні проєкти.