Банки Росії готують криптореволюцію: коли цифрові активи з'являться в мобільних додатках
Роздрібна торгівля Росії стоїть на порозі тектонічного зсуву. Можливість купувати криптовалюту та цифрові фінансові активи (ЦФА) безпосередньо через банківські додатки, минаючи сторонні обмінники, вже не питання «якщо», а питання «коли». Однак, як показує аналіз експертного поля, єдність думок закінчується на констатації самого факту — далі починаються принципові розбіжності в деталях.
Що отримає роздрібний інвестор?
Найбільш консервативний сценарій озвучує Ярослав Кабаков з ІК «Фінам». За його оцінкою, банківські додатки в першу чергу стануть провідниками для ЦФА. Пряма ж торгівля криптовалютами, на його думку, залишиться під питанням через жорсткі вимоги комплаєнсу та регулювання.
Роман Носов із «БКС Світ інвестицій» закликає дочекатися фінальної версії законопроєкту про криптовалюту. Нагадаю, що саме Банк Росії виступив ініціатором цієї норми, розраховуючи на ухвалення документа в другому читанні до кінця липня. Це ключовий дедлайн, який задає темп усьому ринку.
Федір Іванов з оператора «ШАРД» налаштований більш оптимістично. Він переконаний, що роздрібні інвестори гарантовано отримають довгоочікуваний доступ до цифрових активів, ґрунтуючись на поточній версії документа з сайту Держдуми.
Два типи користувачів: кому потрібні банки, а кому — ні
Найбільш детальну сегментацію ринку пропонує Олександр Нам із МТС Фінтех. Він ділить роздрібних клієнтів на дві принципово різні категорії.
Новачки — їхні головні потреби: простота, безпека та довіра. Для них банківський додаток стане ідеальним шлюзом у світ цифрових валют. Їм не доведеться розбиратися в сід-фразах та криптогаманцях. Банки тут мають колосальну перевагу завдяки широкій аудиторії, впізнаваному бренду та звичному інтерфейсу.
Досвідчені трейдери — ця група голосує гаманцем. Для них важливі вигідний курс, висока ліквідність та мінімальні комісії. Вони надають перевагу роботі безпосередньо з біржами та DeFi-протоколами. У цій ніші банки навряд чи зможуть конкурувати з глобальними платформами.
Хто опиниться ближче до старту?
Думки експертів сходяться на тому, що всі гравці перебувають у рівних стартових умовах. Однак великі банки з розвиненою брокерською інфраструктурою зможуть масштабуватися значно швидше. Їхнє головне гальмо — дефіцит глибокої експертизи в блокчейн-технологіях.
Майже всі найбільші фінансові організації країни вже заявили про плани впровадити криптосервіси. Як тільки з'являться прозорі правила гри, до тренду приєднаються й регіональні банки. Для них це чудова можливість запропонувати новий продукт та отримати додатковий дохід. На даний момент розвиток сектора стримується виключно регуляторними ризиками.
Сірий ринок обмінників: доля вирішена
Тут експерти одностайні. Банки суттєво скоротять частку тіньового сектора, але не ліквідують його повністю. Нелегальні обмінники ослабнуть у масовому сегменті, коли з'являться зручні та вигідні банківські продукти. Однак професійна аудиторія продовжить обирати анонімність та доступ до глобальних пулів ліквідності.
Важливо пам'ятати про правові наслідки реформи. Після набрання законом чинності діяльність неліцензованих точок стане кримінально та адміністративно караною. Документ передбачає видачу спеціальних ліцензій, що дозволить великим обмінникам легалізуватися, хоча їм і доведеться конкурувати з банками.
Висновки аналітика
Ринок стоїть на порозі кардинальних змін. Банки легко замінять обмінники для новачків, але програють боротьбу за професіоналів. Регуляторні ризики та дефіцит кадрів — головні бар'єри, які належить подолати. Мій прогноз: перша хвиля впровадження криптопослуг у банківських додатках розпочнеться вже у 2024 році, але повноцінна конкуренція з глобальними біржами розгорнеться не раніше 2025-2026 років.