Російським криптообмінникам дають перепочинок: перехідний період до літа 2027 року
Ринок цифрових активів у Росії давно вийшов із тіні та фактично сформувався як самостійна індустрія. Тепер законодавці роблять ставку не на заборони, а на поступову інтеграцію цього сектору в правове поле. Ключовий сигнал — пропозиція надати криптообмінникам відстрочку для адаптації до нових норм аж до 1 липня 2027 року.
Цей пакет ініціатив, уже переданий до профільного комітету Держдуми, стане предметом обговорення перед другим читанням законопроєкту «Про цифрову валюту та цифрові права». Головна ідея — не задушити бізнес бюрократією, а створити умови, за яких легальні майданчики зможуть конкурувати з тіньовим сектором за зручністю та надійністю.
Податки та ЗЕД: що змінюється для бізнесу
У фокусі уваги — два ключові напрями: оподаткування та зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД).
Податки: Операції зі стейблкоїнами пропонується звільнити від ПДВ. Більше того, компаніям дозволять враховувати фінансові результати від таких угод у загальній податковій базі. Це серйозний крок до прозорості та стимулювання використання цифрових активів у корпоративному секторі.
ЗЕД: Розрахунки в криптовалюті через уповноважені банки отримають чіткі та прозорі правила. Планується дозволити використання закордонних посередників і некастодіальних гаманців. Це розширює інструментарій для міжнародних транзакцій, що особливо актуально в поточних геополітичних умовах.
Захист громадян: від шахрайства до легальних сервісів
Одночасно з підтримкою бізнесу законодавці посилюють заходи щодо захисту роздрібних користувачів. Цифрові активи все частіше використовуються для викрадення коштів та їх виведення за кордон. У відповідь на це планується підвищити відповідальність банків за виявлення підозрілих транзакцій. Якщо фінансова організація пропустить очевидні ознаки шахрайства, її можуть зобов'язати повністю відшкодувати клієнту викрадені кошти.
Паралельно держава прагне надати громадянам легальні та прості інструменти для оплати покупок, навчання або лікування за кордоном — там, де російські банківські картки не працюють. Принципово змінився і підхід до звітності: замість розкриття конкретних адрес гаманців, що створює ризики безпеки, громадянам дозволять декларувати лише загальні обороти та залишки на рахунках.
Цей комплекс заходів — не просто «закручування гайок», а спроба знайти баланс між жорстким контролем та стимулюванням інновацій. Як експерт, я бачу в цьому позитивний сигнал для ринку: регулятор починає розуміти, що надмірний тиск лише зажене бізнес назад у тінь. Однак успіх цієї політики залежатиме від того, наскільки гнучкими та оперативними виявляться механізми правозастосування на практиці.