Сінгапур кидає виклик Лондону: нова клірингова система для золота змінює розстановку сил в Азії
Сінгапур запускає масштабну програму, спрямовану на те, щоб стати головним центром торгівлі золотом в Азії. Ідею підтримали шість найбільших світових банків — вони приєдналися до створення нової клірингової системи для фізичного золота, яке зберігатиметься на острові. Таким чином, Сінгапур вступає в пряму конкуренцію з Гонконгом, де власний кліринг головного дорогоцінного металу запланований на липень.
У понеділок, 15 червня, заступник прем'єр-міністра Ган Кім Єн представив пакет ініціатив Сінгапурської біржі та Монетарного управління Сінгапуру. Місто розраховує зайняти провідні позиції в регіоні: на Азію припадає 70% світового попиту на золото, однак ключові ціни, як і раніше, формуються в Лондоні та Нью-Йорку. Це системна проблема, яку Сінгапур має намір вирішити.
Як Сінгапур стає лідером у сфері золота
Сінгапурська біржа відкриє позабіржову (OTC) систему клірингу для фізичного золота, яке зберігається в Сінгапурі, вже до кінця 2026 року. Серед учасників — DBS, Deutsche Bank, ICBC Standard Bank, JPMorgan, OCBC та UOB. Запуск міжбанківської торгівлі очікується з 2027 року.
Монетарне управління Сінгапуру з жовтня надасть послуги зберігання золота для зарубіжних центральних банків, щоб іноземні фінустанови та суверенні фонди могли тримати свої резерви в Сінгапурі. Також у рамках податкових пільг скасовується обмеження в 5% на інвестиції у фізичні дорогоцінні метали. Тепер фонди та сімейні офіси зможуть більш вільно нарощувати частку золота в портфелях.
Чого не вистачає азійському ринку золота
Близько 70% річного світового попиту на золото забезпечують азійські покупці, але розвиненої інфраструктури під такі обсяги на континенті досі немає. Ган Кім Єн назвав системною проблемою те, що головні цінові орієнтири задають Лондон та Нью-Йорк. Для Азії це особливо чутливо: у місцеві торгові години ліквідність падає, і великі угоди провести важче.
За даними World Gold Council, позабіржові (OTC) угоди краще підходять для великих інституційних операцій, ніж біржові: вони дають учасникам більше свободи щодо часу та умов торгівлі. Саме OTC-систему і запускає Сінгапур, роблячи ставку на гнучкість та зручність для інституціоналів.
Гонка за лідерство в Азійському золотовалютному хабі
У Сінгапуру є активний конкурент. Гонконг має намір уже в липні запустити власну систему клірингу золота та відновити торгівлю ф'ючерсами на метал. Заради цього місто заручилося підтримкою кількох банків та налагодило зв'язки з центральними банками.
Золото помітно подорожчало за цей рік — це привернуло увагу інституційних інвесторів та загострило суперництво двох хабів. Один із учасників сінгапурської системи, DBS, зараз готує випуск токенізованого фізичного золота для роздрібних клієнтів. Його конкурент OCBC уже купує, продає та зберігає дорогоцінний метал для інституційних інвесторів у Сінгапурі.
Який із хабів збере більший обсяг клірингу, Гонконг чи Сінгапур, залежить не лише від швидкості запуску. Але вже зараз сінгапурську систему готові підтримати шість найбільших міжнародних банків, а це серйозна заявка на комерційний успіх.
Думка експерта: Перехід Азії від ролі споживача до ролі ціноутворювача на ринку золота — це тектонічний зсув, який перекроїть глобальні потоки ліквідності. Сінгапур, об'єднуючи банківську інфраструктуру світового рівня з податковими стимулами та сховищами, створює ідеальний фундамент для нового фінансового центру. Гонконг не здається, але ставка Сінгапуру на інституційний OTC-кліринг та підтримку шести глобальних банків виглядає більш прагматичною та масштабованою.