Сінгапур кидає виклик Лондону та Нью-Йорку: Азія вимагає свій золотий центр
Сінгапур запускає амбітну програму перетворення на головний хаб торгівлі фізичним золотом в Азії. Шість найбільших світових банків уже підтримали створення нової клірингової системи для дорогоцінного металу, який зберігатиметься на острові. Це прямий виклик не лише Гонконгу, а й традиційним центрам ціноутворення — Лондону та Нью-Йорку.
15 червня віце-прем'єр Ган Кім Єн представив пакет ініціатив Сінгапурської біржі (SGX) та Грошово-кредитного управління Сінгапуру (MAS). Ключова мета — усунути парадокс: на Азію припадає 70% світового попиту на золото, але ключові ціни досі формуються в західних часових поясах. Це створює системні незручності для азійських гравців, знижуючи ліквідність у їхні торгові години.
Як Сінгапур перекроює карту золотого ринку
SGX відкриє позабіржову (OTC) клірингову систему для фізичного золота, що зберігається в Сінгапурі, вже до кінця 2026 року. Серед учасників — DBS, Deutsche Bank, ICBC Standard Bank, JPMorgan, OCBC та UOB. Запуск міжбанківської торгівлі очікується з 2027 року. Це не просто інфраструктура — це створення повноцінного фінансового вузла, де ліквідність буде доступною в азійський час.
З жовтня MAS почне надавати послуги зберігання золота для іноземних центробанків та суверенних фондів. У рамках податкових пільг скасовується 5%-ве обмеження на інвестиції у фізичні дорогоцінні метали для фондів та сімейних офісів. Тепер вони зможуть вільно нарощувати частку золота в портфелях, що відкриває шлях для інституційного капіталу.
Гонконг не дрімає, але в Сінгапуру є козир
Конкуренція зростає: Гонконг планує запустити власну систему клірингу золота вже в липні, відновивши торгівлю ф'ючерсами на метал. Однак Сінгапур робить ставку на глибшу інтеграцію з глобальними банками та центробанками. Підтримка шести найбільших міжнародних банків — це серйозна заявка на комерційний успіх.
Примітно, що DBS, один з учасників сінгапурської системи, готує випуск токенізованого фізичного золота для роздрібних клієнтів, а OCBC уже активно купує, продає та зберігає метал для інституціоналів. Це показує, що Сінгапур мислить не лише оптовими категоріями, а й прагне охопити весь ланцюжок — від центробанків до приватних інвесторів.
Мій професійний погляд: Сінгапур не намагається повністю витіснити Лондон чи Нью-Йорк — це неможливо. Але він створює критично важливий «місток» між азійським попитом та глобальною ліквідністю. Якщо система запрацює вчасно, ми станемо свідками фундаментального зсуву: золото перестане бути «західним» активом за ціноутворенням, остаточно ставши глобальним. Для криптоіндустрії це теж сигнал — регіоналізація ринків дорогоцінних металів може прискорити прийняття токенізованих активів на базі реального золота.