Сінгапур перекроює карту золотого ринку: Азія вимагає свого цінового центру
Сінгапур запускає амбітну програму перетворення на головний хаб торгівлі фізичним золотом в Азії. Шість найбільших світових банків уже підтримали створення нової клірингової системи для дорогоцінного металу, що зберігається на острові. Це прямий виклик не лише Гонконгу, а й усталеній лондонській моделі ціноутворення.
15 червня віцепрем'єр Ган Кім Єн представив пакет ініціатив Сінгапурської біржі (SGX) та Грошово-кредитного управління Сінгапуру (MAS). Логіка проста й безкомпромісна: на Азію припадає 70% світового попиту на золото, однак ключові цінові орієнтири досі формуються в Лондоні та Нью-Йорку. Це системний дисбаланс, який Сінгапур має намір виправити.
Як Сінгапур збирається стати лідером
SGX відкриє позабіржову (OTC) систему клірингу для фізичного золота, що зберігається в Сінгапурі, уже до кінця 2026 року. Серед учасників — DBS, Deutsche Bank, ICBC Standard Bank, JPMorgan, OCBC та UOB. Запуск міжбанківської торгівлі очікується з 2027 року. Це не просто інфраструктурний проєкт, а створення повноцінного фінансового вузла, який закриє потреби азійських інституціоналів.
MAS з жовтня також надаватиме послуги зберігання золота для іноземних центробанків та суверенних фондів. У межах податкових пільг скасовується обмеження в 5% на інвестиції у фізичні дорогоцінні метали. Тепер фонди та сімейні офіси зможуть значно нарощувати частку золота в портфелях без адміністративних бар'єрів.
Азійський парадокс: попит є, інфраструктури немає
Близько 70% світового річного попиту на золото забезпечують азійські покупці, але розвиненої інфраструктури під такі обсяги на континенті досі не було. Ган Кім Єн справедливо назвав системною проблемою те, що головні цінові орієнтири задають Лондон та Нью-Йорк. Для Азії це особливо чутливо: у місцеві торгові години ліквідність падає, і провести великі угоди стає значно складніше.
Влада Сінгапуру не прагне повністю витіснити діючі ринки. Їхня мета — стати сполучною ланкою, яка зводить локальний попит зі світовою ліквідністю в денні години. Позабіржові угоди (OTC) краще підходять для великих інституційних операцій, ніж біржові, оскільки дають учасникам більше свободи щодо часу та умов.
Гонка за лідерство в Азійському золотовалютному хабі
У Сінгапуру є активний конкурент. Гонконг має намір уже в липні запустити власну систему клірингу золота та відновити торгівлю ф'ючерсами на метал. Місто заручилося підтримкою кількох банків і налагодило зв'язки з центробанками. Однак сінгапурську систему вже готові підтримати шість найбільших міжнародних банків — це серйозна заявка на комерційний успіх.
Золото помітно подорожчало за цей рік, що привернуло увагу інституційних інвесторів та загострило суперництво двох хабів. DBS, один із учасників сінгапурської системи, готує випуск токенізованого фізичного золота для роздрібних клієнтів. Його конкурент OCBC уже купує, продає та зберігає дорогоцінний метал для інституціоналів у Сінгапурі.
Мій аналіз: Результат цієї гонки визначить не швидкість запуску, а здатність залучити реальні потоки ліквідності. Сінгапур робить ставку на інституційну підтримку та податкові стимули. Якщо система запрацює так, як задумано, ми станемо свідками фундаментального зсуву: Азія перестане бути пасивним споживачем цін і почне їх формувати. Для глобального ринку золота це тектонічна зміна.