Сінгапур перекроює карту золотого ринку: Азія потребує власного центру
Сінгапур запускає амбітну програму перетворення на головний азійський хаб для торгівлі золотом. Шість найбільших світових банків уже підтримали ініціативу зі створення нової клірингової системи для фізичного дорогоцінного металу, який зберігатиметься на острові. Це прямий виклик не лише Лондону та Нью-Йорку, а й Гонконгу, який планує запустити власний кліринг уже в липні.
У понеділок, 15 червня, заступник прем'єр-міністра Ган Кім Єн офіційно представив пакет ініціатив Сінгапурської біржі (SGX) та Грошово-кредитного управління Сінгапуру (MAS). Місто-держава націлене зайняти лідируючі позиції в регіоні: на Азію припадає близько 70% світового попиту на золото, однак ключові ціноутворюючі механізми, як і раніше, знаходяться на Заході. Це системний дисбаланс, який Сінгапур має намір виправити.
Нова інфраструктура для азійського золота
Ключовий елемент стратегії — запуск позабіржової (OTC) клірингової системи для фізичного золота, що зберігається в Сінгапурі. Запуск заплановано на кінець 2026 року. Серед учасників — DBS, Deutsche Bank, ICBC Standard Bank, JPMorgan, OCBC та UOB. Міжбанківська торгівля на новій платформі стартує з 2027 року.
Паралельно MAS з жовтня поточного року надасть послуги зі зберігання золота для іноземних центральних банків. Це дозволить суверенним фондам та закордонним фінустановам тримати свої резерви безпосередньо в Сінгапурі. В рамках податкового стимулювання також скасовується обмеження в 5% на інвестиції у фізичні дорогоцінні метали для фондів та сімейних офісів. Тепер вони зможуть набагато вільніше нарощувати частку золота у своїх портфелях.
Чому Азії потрібен свій золотий центр
Поточна ситуація парадоксальна: 70% річного світового попиту на золото генерують азійські покупці, але розвиненої інфраструктури під такі обсяги на континенті досі немає. Як справедливо зазначив Ган Кім Єн, це системна проблема. Головні цінові орієнтири задають Лондон та Нью-Йорк, що особливо критично для Азії: у місцеві торгові години ліквідність падає, і проведення великих угод стає скрутним.
Важливо підкреслити: Сінгапур не прагне повністю витіснити діючі ринки. Завдання — стати сполучною ланкою, яка з'єднає азійський попит зі світовою ліквідністю в денні години. Позабіржові (OTC) угоди ідеально підходять для великих інституційних операцій, надаючи учасникам більше гнучкості за часом та умовами торгівлі.
Гонка за лідерство: Сінгапур проти Гонконгу
У Сінгапуру є активний конкурент. Гонконг має намір запустити власну систему клірингу золота вже в липні, заручившись підтримкою кількох банків та налагодивши зв'язки з центробанками. Зростання цін на золото цього року лише підігріло інтерес інституціоналів та загострило суперництво двох хабів.
Показово, що один з учасників сінгапурської системи, DBS, уже готує випуск токенізованого фізичного золота для роздрібних клієнтів. Його конкурент OCBC вже зараз купує, продає та зберігає дорогоцінний метал для інституційних інвесторів у Сінгапурі.
Аналітика Cryptalist: Результат цієї гонки вирішить не швидкість запуску, а глибина інтеграції з реальним сектором. Підтримка шести глобальних банків — це серйозна заявка на комерційний успіх. Однак не варто скидати з рахунків Гонконг, який традиційно сильний у роботі з китайським капіталом. На мою думку, ми спостерігаємо не боротьбу на знищення, а формування двополярної азійської системи торгівлі золотом, що в довгостроковій перспективі піде на користь всьому ринку.