Сінгапур кидає виклик Лондону: Азія перехоплює контроль над ринком золота
Сінгапур запускає масштабну програму, щоб стати головним центром торгівлі золотом в Азії, і я бачу в цьому тектонічний зсув у глобальній фінансовій інфраструктурі. Шість найбільших світових банків — DBS, Deutsche Bank, ICBC Standard Bank, JPMorgan, OCBC та UOB — уже приєдналися до створення нової клірингової системи для фізичного золота, що зберігається на острові. Це прямий виклик не лише Гонконгу, а й Лондону з Нью-Йорком.
15 червня віце-прем'єр Ган Кім Єн представив пакет ініціатив від Сінгапурської біржі та Монетарного управління Сінгапуру. Місто-держава має на меті зайняти провідні позиції в регіоні, і для цього є вагомі підстави: на Азію припадає 70% світового попиту на золото, однак ключові ціни досі формуються на Заході. Це системний дисбаланс, який Сінгапур має намір виправити.
Як Сінгапур стає новим золотим хабом
Сінгапурська біржа відкриє позабіржову (OTC) систему клірингу для фізичного золота вже до кінця 2026 року. Запуск міжбанківської торгівлі очікується з 2027 року. Це не просто технологічне оновлення — це створення повноцінної інфраструктури, якої так не вистачає азійському ринку.
Монетарне управління Сінгапуру з жовтня надасть послуги зберігання золота для закордонних центральних банків. Іноземні фінустанови та суверенні фонди зможуть тримати свої резерви на острові. У рамках податкових пільг скасовується обмеження в 5% на інвестиції у фізичні дорогоцінні метали. Тепер фонди та сімейні офіси зможуть більш вільно нарощувати частку золота в портфелях.
Чого не вистачає азійському ринку золота
Близько 70% річного світового попиту на золото забезпечують азійські покупці, але розвиненої інфраструктури під такі обсяги на континенті досі немає. Ган Кім Єн назвав системною проблемою те, що головні цінові орієнтири задають Лондон і Нью-Йорк. Для Азії це особливо чутливо: у місцеві торгові години ліквідність падає, і великі угоди провести важче.
За моїми даними, влада Сінгапуру не прагне повністю витіснити діючі ринки. Їхня мета — перетворити країну на сполучний вузол для азійського регіону, який зводить місцевий попит зі світовою ліквідністю в денні години. OTC-угоди краще підходять для великих інституційних операцій, ніж біржові: вони дають учасникам більше свободи за часом та умовами торгівлі.
Гонка за лідерство в Азійському золотовалютному хабі
У Сінгапуру є активний конкурент — Гонконг, який має намір уже в липні запустити власну систему клірингу золота та відновити торги ф'ючерсами на метал. Заради цього місто заручилося підтримкою кількох банків і налагодило зв'язки з центральними банками.
Золото помітно подорожчало за цей рік — це привернуло увагу інституційних інвесторів та загострило суперництво двох хабів. DBS, один із учасників сінгапурської системи, готує випуск токенізованого фізичного золота для роздрібних клієнтів. Його конкурент OCBC уже купує, продає та зберігає дорогоцінний метал для інституційних інвесторів у Сінгапурі.
Який із хабів збере більший обсяг клірингу — Гонконг чи Сінгапур, — залежить не лише від швидкості запуску. Але вже зараз сінгапурську систему готові підтримати шість найбільших міжнародних банків, а це серйозна заявка на комерційний успіх.
Моя експертна думка: Сінгапур демонструє рідкісну для фінансових центрів стратегічну дисципліну. Створення повноцінної інфраструктури з підтримкою центральних банків та податковими стимулами — це не просто хаб, а нова екосистема. Якщо Гонконг не відповість симетрично, баланс сил в азійській золотій торгівлі може зміститися назавжди.