Сінгапур кидає виклик Лондону: Азія, де зосереджено 70% попиту на золото, отримує власний кліринговий центр
Сінгапур запускає масштабну програму, спрямовану на те, щоб стати головним центром торгівлі золотом в Азії. Ідею підтримали шість найбільших світових банків — вони приєдналися до створення нової клірингової системи для фізичного золота, яке зберігається на острові. Таким чином, Сінгапур вступає в пряму конкуренцію не лише з Лондоном і Нью-Йорком, але й з Гонконгом, де власний кліринг дорогоцінного металу запланований на липень.
У понеділок, 15 червня, заступник прем'єр-міністра Ган Кім Єн представив пакет ініціатив Сінгапурської біржі та Монетарного управління Сінгапуру. Місто-держава розраховує зайняти провідні позиції в регіоні: на Азію припадає 70% світового попиту на золото, однак ключові ціни, як і раніше, формуються в Лондоні та Нью-Йорку. Це системна проблема, яку Сінгапур має намір вирішити.
Як Сінгапур виходить у лідери по золоту
Сінгапурська біржа відкриє позабіржову (OTC) систему клірингу для фізичного золота, що зберігається в Сінгапурі, вже до кінця 2026 року. Серед учасників — DBS, Deutsche Bank, ICBC Standard Bank, JPMorgan, OCBC та UOB. Запуск міжбанківської торгівлі очікується з 2027 року.
Монетарне управління Сінгапуру з жовтня надасть послуги зберігання золота для закордонних центральних банків, щоб іноземні фінустанови та суверенні фонди могли тримати свої резерви в Сінгапурі. Також у рамках податкових пільг скасовується обмеження в 5% на інвестиції у фізичні дорогоцінні метали. Тепер фонди та сімейні офіси зможуть більш вільно нарощувати частку золота в портфелях.
Чого не вистачає азійському ринку золота
Близько 70% річного світового попиту на золото забезпечують азійські покупці, але розвиненої інфраструктури під такі обсяги на континенті досі немає. Ган Кім Єн назвав системною проблемою те, що головні цінові орієнтири задають Лондон і Нью-Йорк. Для Азії це особливо чутливо: у місцеві торгові години ліквідність падає, і великі угоди провести важче.
За словами Ган Кім Єна, Сінгапур не прагне повністю витіснити діючі ринки. Влада хоче перетворити країну на сполучний вузол для азійського регіону, який зводить місцевий попит зі світовою ліквідністю в денні години. Позабіржові (OTC) угоди краще підходять для великих інституційних операцій, ніж біржові: вони дають учасникам більше свободи за часом та умовами торгівлі.
Гонка за лідерство в Азійському золотовалютному хабі
У Сінгапуру є активний конкурент. Гонконг має намір уже в липні запустити власну систему клірингу золота та відновити торги ф'ючерсами на метал. Заради цього місто заручилося підтримкою кількох банків і налагодило зв'язки з центральними банками.
Золото помітно подорожчало за цей рік — це привернуло увагу інституційних інвесторів і загострило суперництво двох хабів. Один із учасників сінгапурської системи, DBS, зараз готує випуск токенізованого фізичного золота для роздрібних клієнтів. Його конкурент OCBC уже купує, продає та зберігає дорогоцінний метал для інституційних інвесторів у Сінгапурі.
Який із хабів збере більший обсяг клірингу, Гонконг чи Сінгапур, залежить не лише від швидкості запуску. Але вже зараз сінгапурську систему готові підтримати шість найбільших міжнародних банків, а це серйозна заявка на комерційний успіх.
Аналітика Cryptalist: Цей крок Сінгапуру — не просто спроба перетягнути на себе частину потоків. Це стратегічний маневр зі створення азійського ціноутворюючого центру, що в довгостроковій перспективі може послабити залежність регіону від західних торгових сесій. Враховуючи токенізацію золота DBS, ми бачимо конвергенцію традиційних ринків з цифровими активами, що відкриває нові горизонти для ліквідності та доступності дорогоцінного металу.