Сінгапур змінює правила гри на ринку золота: Азія націлилася на кліринг та ціноутворення
Сінгапур запускає амбітну програму перетворення на головний хаб торгівлі фізичним золотом в Азії. На підтримку ініціативи виступили шість найбільших світових банків, які приєдналися до створення нової клірингової системи для дорогоцінного металу, що зберігається на острові. Таким чином, місто-держава вступає в пряму конкуренцію з Гонконгом, де власний кліринг заплановано на липень цього року.
У понеділок, 15 червня, заступник прем'єр-міністра Ган Кім Єн представив пакет ініціатив Сінгапурської біржі (SGX) та Монетарного управління Сінгапуру (MAS). Ключова мета — зайняти лідируючі позиції в регіоні, де формується до 70% світового попиту на золото. Однак парадокс у тому, що еталонні ціни, як і раніше, диктуються в Лондоні та Нью-Йорку.
Сінгапур створює інфраструктуру для азійського золота
Сінгапурська біржа відкриє позабіржову (OTC) клірингову систему для фізичного золота вже до кінця 2026 року. Серед учасників — DBS, Deutsche Bank, ICBC Standard Bank, JPMorgan, OCBC та UOB. Повноцінна міжбанківська торгівля стартує з 2027 року.
Монетарне управління з жовтня надасть послуги зберігання золота для зарубіжних центробанків, щоб іноземні фінансові структури та суверенні фонди могли тримати резерви в Сінгапурі. У рамках податкових пільг скасовується обмеження в 5% на інвестиції у фізичні дорогоцінні метали. Тепер фонди та сімейні офіси зможуть більш вільно нарощувати частку золота в портфелях.
Системна проблема азійського ринку
Близько 70% річного світового попиту на золото забезпечують азійські покупці, але розвиненої інфраструктури під такі обсяги на континенті досі немає. Ган Кім Єн назвав системною проблемою те, що головні цінові орієнтири задають Лондон та Нью-Йорк. Для Азії це особливо чутливо: у місцеві торгові години ліквідність падає, і великі угоди проводити важче.
За словами віце-прем'єра, влада не прагне повністю витіснити діючі ринки. Завдання — перетворити Сінгапур на сполучний вузол, який зводить місцевий попит зі світовою ліквідністю в денні години. За даними World Gold Council, позабіржові (OTC) угоди краще підходять для великих інституційних операцій, ніж біржові: вони дають учасникам більше свободи за часом та умовами торгівлі.
Гонконг не дрімає
У Сінгапуру є активний конкурент. Гонконг має намір вже в липні запустити власну систему клірингу золота та відновити торги ф'ючерсами на метал. Заради цього місто заручилося підтримкою кількох банків і налагодило зв'язки з центробанками.
Золото помітно подорожчало за цей рік — це привернуло увагу інституційних інвесторів та загострило суперництво двох хабів. Один з учасників сінгапурської системи, DBS, зараз готує випуск токенізованого фізичного золота для роздрібних клієнтів. Його конкурент OCBC вже купує, продає та зберігає дорогоцінний метал для інституційних інвесторів у Сінгапурі.
Який з хабів збере більший обсяг клірингу, залежить не лише від швидкості запуску. Але вже зараз сінгапурську систему готові підтримати шість найбільших міжнародних банків, а це серйозна заявка на комерційний успіх.
Думка експерта: Перехід ціноутворення на золото в азійський часовий пояс — неминучий етап еволюції ринку. Сінгапур діє системно: від зберігання та клірингу до податкових стимулів. Якщо проект вдасться, це стане серйозним ударом по монополії Лондона та Нью-Йорка. Токенізація золота від DBS — додатковий каталізатор, який може залучити нове покоління інвесторів.