Сінгапур кидає виклик Лондону: 70% світового попиту на золото вже в Азії, і місто-держава будує новий хаб
Сінгапур запускає амбітну програму перетворення на головний центр торгівлі золотом в Азії. Шість найбільших світових банків уже приєдналися до створення нової клірингової системи для фізичного золота, яке зберігатиметься на острові. Таким чином, Сінгапур вступає в пряму конкуренцію не лише з Лондоном, а й з Гонконгом, який також готує власний кліринг дорогоцінного металу до липня.
У понеділок, 15 червня, заступник прем'єр-міністра Ган Кім Єн представив пакет ініціатив Сінгапурської біржі та Монетарного управління Сінгапуру. Місто розраховує зайняти провідні позиції в регіоні, адже на Азію припадає 70% світового попиту на золото. Парадокс у тому, що ключові ціни досі формуються в Лондоні та Нью-Йорку, а азійські трейдери змушені підлаштовуватися під західні торгові години.
Це системна проблема, яку Сінгапур має намір вирішити радикально.
Як Сінгапур виходить у лідери з золота
Сінгапурська біржа відкриє позабіржову (OTC) систему клірингу для фізичного золота, що зберігається в Сінгапурі, вже до кінця 2026 року. Серед учасників — DBS, Deutsche Bank, ICBC Standard Bank, JPMorgan, OCBC та UOB. Запуск міжбанківської торгівлі очікується з 2027 року.
Монетарне управління Сінгапуру з жовтня надасть послуги зберігання золота для зарубіжних центробанків, щоб іноземні фінустанови та суверенні фонди могли тримати свої резерви на острові. Крім того, у рамках податкових пільг скасовується обмеження у 5% на інвестиції у фізичні дорогоцінні метали. Тепер фонди та сімейні офіси зможуть вільно нарощувати частку золота в портфелях.
Чого не вистачає азійському ринку золота
Близько 70% річного світового попиту на золото забезпечують азійські покупці, однак розвиненої інфраструктури під такі обсяги на континенті досі немає. Ган Кім Єн назвав це системною проблемою: головні цінові орієнтири задають Лондон та Нью-Йорк. Для Азії це особливо чутливо — у місцеві торгові години ліквідність падає, і великі угоди провести важче.
За словами Ган Кім Єна, Сінгапур не прагне повністю витіснити діючі ринки. Влада хоче перетворити країну на сполучний вузол для азійського регіону, який зводить місцевий попит зі світовою ліквідністю в денні години. Позабіржові (OTC) угоди краще підходять для великих інституційних операцій, ніж біржові: вони дають учасникам більше свободи за часом та умовами торгівлі.
Гонка за лідерство в Азійському золотовалютному хабі
У Сінгапуру є активний конкурент. Гонконг має намір уже в липні запустити власну систему клірингу золота та відновити торги ф'ючерсами на метал. Заради цього місто заручилося підтримкою кількох банків і налагодило зв'язки з центробанками.
Золото помітно подорожчало за цей рік — це привернуло увагу інституційних інвесторів та загострило суперництво двох хабів. Один із учасників сінгапурської системи, DBS, зараз готує випуск токенізованого фізичного золота для роздрібних клієнтів. Його конкурент OCBC уже купує, продає та зберігає дорогоцінний метал для інституційних інвесторів у Сінгапурі.
Який із хабів збере більший обсяг клірингу, Гонконг чи Сінгапур, залежить не лише від швидкості запуску. Але вже зараз сінгапурську систему готові підтримати шість найбільших міжнародних банків, а це серйозна заявка на комерційний успіх.
Думка експерта: Сінгапур робить ставку не просто на інфраструктуру, а на інтеграцію з блокчейн-рішеннями (токенізація золота від DBS) та залучення інституційних гігантів. Якщо система запрацює вчасно, ми побачимо перетік ліквідності із західних майданчиків до Азії. Гонконгу доведеться прискорюватися, інакше він ризикує залишитися другим номером у цій гонці.