Сінгапур кидає виклик Лондону: 70% світового попиту на золото тепер диктує Азія
Сінгапур запускає амбітну програму, спрямовану на те, щоб стати головним центром торгівлі золотом в Азії. Ідею вже підтримали шість найбільших світових банків — вони приєдналися до створення нової клірингової системи для фізичного золота, яке зберігатиметься на острові. Таким чином, Сінгапур вступає в пряму конкуренцію не лише з Лондоном і Нью-Йорком, але й з Гонконгом, де власний кліринг дорогоцінного металу запланований на липень.
У понеділок, 15 червня, заступник прем'єр-міністра Ган Кім Єн представив пакет ініціатив Сінгапурської біржі та Монетарного управління Сінгапуру. Місто розраховує зайняти провідні позиції в регіоні: на Азію припадає 70% світового попиту на золото, однак ключові ціни, як і раніше, формуються в Лондоні та Нью-Йорку. Це системна проблема, яку Сінгапур має намір виправити.
Як Сінгапур виходить у лідери по золоту
Сінгапурська біржа відкриє позабіржову (OTC) систему клірингу для фізичного золота, що зберігається в Сінгапурі, вже до кінця 2026 року. Серед учасників — DBS, Deutsche Bank, ICBC Standard Bank, JPMorgan, OCBC та UOB. Запуск міжбанківської торгівлі очікується з 2027 року.
Монетарне управління Сінгапуру з жовтня надаватиме послуги зберігання золота для зарубіжних центробанків, щоб іноземні фінустанови та суверенні фонди могли тримати свої резерви в Сінгапурі. Також у рамках податкових пільг скасовується обмеження в 5% на інвестиції у фізичні дорогоцінні метали. Тепер фонди та сімейні офіси зможуть більш вільно нарощувати частку золота в портфелях.
Чого не вистачає азійському ринку золота
Близько 70% річного світового попиту на золото забезпечують азійські покупці, але розвиненої інфраструктури під такі обсяги на континенті досі немає. Ган Кім Єн назвав системною проблемою те, що головні цінові орієнтири задають Лондон і Нью-Йорк. Для Азії це особливо чутливо: у місцеві торгові години ліквідність падає, і великі угоди провести важче.
За словами Ган Кім Єна, Сінгапур не прагне повністю витіснити діючі ринки. Влада хоче перетворити країну на сполучний вузол для азійського регіону, який зводить місцевий попит зі світовою ліквідністю в денні години. Позабіржові (OTC) угоди краще підходять для великих інституційних операцій, ніж біржові: вони дають учасникам більше свободи за часом та умовами торгівлі.
Гонка за лідерство в Азійському золотовалютному хабі
У Сінгапуру є активний конкурент. Гонконг має намір уже в липні запустити власну систему клірингу золота та відновити торгівлю ф'ючерсами на метал. Заради цього місто заручилося підтримкою кількох банків і налагодило зв'язки з центробанками.
Золото помітно подорожчало за цей рік — це привернуло увагу інституційних інвесторів та загострило суперництво двох хабів. Один з учасників сінгапурської системи, DBS, зараз готує випуск токенізованого фізичного золота для роздрібних клієнтів. Його конкурент OCBC вже купує, продає та зберігає дорогоцінний метал для інституційних інвесторів у Сінгапурі.
Який з хабів збере більший обсяг клірингу, Гонконг чи Сінгапур, залежить не лише від швидкості запуску. Але вже зараз сінгапурську систему готові підтримати шість найбільших міжнародних банків, а це серйозна заявка на комерційний успіх.
Думка експерта: Перехід ціноутворення на золото з Лондона до Азії — це не просто зміна локації, а фундаментальний зсув у структурі глобального ринку. Сінгапур, з його податковими пільгами та підтримкою найбільших банків, має всі шанси стати новим світовим центром ліквідності, особливо на тлі зростаючого попиту з боку центробанків та інституціоналів. Гонконгу доведеться дуже постаратися, щоб не втратити ініціативу.