Азійське золоте відродження: Сінгапур кидає виклик Лондону та Гонконгу
Сінгапур запускає амбітну програму перетворення на головний хаб торгівлі фізичним золотом в Азії. Ідею підтримали шість найбільших світових банків — вони приєдналися до створення нової клірингової системи для дорогоцінного металу, що зберігається на острові. Таким чином, Сінгапур вступає в пряму конкуренцію не лише з Лондоном, але й з Гонконгом, який готує власний запуск клірингу вже в липні.
У понеділок, 15 червня, віце-прем'єр Ган Кім Єн представив пакет ініціатив Сінгапурської біржі та Монетарного управління Сінгапуру. Місто-держава розраховує зайняти провідні позиції в регіоні: на Азію припадає 70% світового попиту на золото, однак ключові ціни, як і раніше, формуються в Лондоні та Нью-Йорку. Це системна проблема, яку Сінгапур має намір усунути.
Нова клірингова інфраструктура та податкові пільги
Сінгапурська біржа відкриє позабіржову (OTC) систему клірингу для фізичного золота, що зберігається в Сінгапурі, вже до кінця 2026 року. Серед учасників — DBS, Deutsche Bank, ICBC Standard Bank, JPMorgan, OCBC та UOB. Запуск міжбанківської торгівлі очікується з 2027 року. Це не просто технічне нововведення, а фундаментальний зсув: тепер великі інституційні угоди зможуть проводитися в азійські торгові години без огляду на ліквідність західних ринків.
Монетарне управління з жовтня надасть послуги зберігання золота для закордонних центральних банків, що дозволить іноземним фінустановам та суверенним фондам тримати резерви безпосередньо в Сінгапурі. У рамках податкових пільг також скасовується обмеження в 5% на інвестиції у фізичні дорогоцінні метали — тепер фонди та сімейні офіси зможуть більш вільно нарощувати частку золота в портфелях.
Гонконг не дрімає: битва за азійську ліквідність
У Сінгапура є активний конкурент. Гонконг має намір вже в липні запустити власну систему клірингу золота та відновити торгівлю ф'ючерсами на метал. Для цього місто заручилося підтримкою кількох банків і налагодило зв'язки з центробанками. Однак, як я бачу, сінгапурська система вже зараз готова підтримати шість найбільших міжнародних банків — це серйозна заявка на комерційний успіх, яка може переважити фактор швидкості запуску.
Паралельно DBS готує випуск токенізованого фізичного золота для роздрібних клієнтів, а OCBC вже купує, продає та зберігає дорогоцінний метал для інституційних інвесторів. Це створює замкнену екосистему: від зберігання до клірингу та роздрібної токенізації.
Мій висновок: Азія давно споживає 70% світового золота, але ціноутворення залишалося в руках Заходу. Сінгапур пропонує не просто альтернативу, а повноцінну інфраструктуру, яка може змінити глобальний ландшафт торгівлі дорогоцінними металами. Якщо проєкт буде реалізовано вчасно, ми станемо свідками історичного перетікання ліквідності з Лондона на Схід.