Офіційний державний борг Китаю вперше в історії подолав позначку в 100 трильйонів юанів, досягнувши до кінця травня 2026 року 100,6 трлн юанів (приблизно $14,9 трлн). Однак, як я, Cryptalist, провідний аналітик cryptalist.io, не втомлююся повторювати: за цими цифрами ховається набагато глибша та тривожніша реальність, ніж намагається представити Пекін.
З 2020 року борг зріс більш ніж удвічі — з 46,55 трлн юанів. Офіційні ЗМІ КНР називають це «контрольованим і безпечним наслідком активного бюджетного стимулювання». Так, співвідношення боргу до ВВП у 68,2% виглядає скромно на тлі США чи Японії. Але це лише ілюзія, побудована на надзвичайно вузькому визначенні боргу.
Приховані ризики: що залишилося за кадром?
Проблема в тому, що показник у 68% не враховує колосальні зобов'язання місцевих фінансових платформ (LGFV), борги державних банків розвитку та заборгованість держкомпаній. Коли незалежні інститути, включаючи Міжнародний валютний фонд (МВФ), рахують розширений борг китайської держави, співвідношення підскакує до 88–124% ВВП. А якщо взяти сукупний борг усього нефінансового сектору економіки, то показник перевищує приголомшливі 300% ВВП.
Програми обміну боргу на трильйони юанів, якими так пишається Пекін, насправді не списують ці зобов'язання. Вони лише переносять проблемну приховану заборгованість на офіційні баланси, тиснучи на маржу комерційних банків і підтримуючи на плаву неплатоспроможні компанії-зомбі.
Структурна деградація під шаром оптимізму
Раніше місцева влада обслуговувала зобов'язання за рахунок продажу землі, але затяжний обвал ринку нерухомості повністю перекрив це джерело. Величезні кошти йдуть у державні проєкти з падаючою віддачею, що посилює ризик затяжної рецесії за японським сценарієм. Повний контроль Пекіна над фінансовою системою захищає від негайного дефолту, але довгострокові перспективи виглядають похмуро. Китай опинився в пастці високого боргу та низької продуктивності, використовуючи свою міць не для вирішення глибинних проблем, а лише для виграшу часу.
Як це може вплинути на криптовалюти?
Прямого зв'язку між боргом Китаю та курсом біткоїна (BTC) немає, але непрямі канали впливу очевидні. Якщо борговий тиск змусить Пекін пом'якшувати грошову політику та нарощувати ліквідність, частина капіталу може шукати захисту від знецінення юаня в твердих активах — золоті та біткоїні.
З іншого боку, затяжна рецесія за японським зразком викличе загальну втечу від ризику, і біткоїн, як ризиковий актив, може знижуватися разом з акціями. Додатковий фактор — жорсткі обмеження на операції з криптовалютою всередині Китаю: при посиленні контролю за відтоком капіталу регулювання може стати ще більш суворим.
Моя експертна думка: Підсумковий ефект для крипторинку залежатиме від того, який сценарій візьме гору — накачування ліквідності чи стиснення ризику. Однозначного напрямку тут поки немає, але інвесторам варто уважно стежити за діями китайської влади: їхня боргова проблема — це бомба уповільненої дії для всієї глобальної економіки.