Масштабна телефонна афера в Гродненському районі Білорусі обернулася для місцевого мешканця втратою близько 79,6 тис. білоруських рублів — це еквівалент приблизно 2,24 млн російських рублів або $26 000. Схема, яку я неодноразово відстежую у своїй практиці, виявилася класичною, але від того не менш руйнівною: фінальним етапом стало виведення коштів через криптовалютну біржу, що практично повністю виключає можливість повернення грошей.
Анатомія багатоступеневого обману
За оперативними даними, зловмисники діяли за відпрацьованою матрицею соціальної інженерії. Вони послідовно представлялися співробітниками податкової інспекції, фахівцями Національного банку і навіть представниками Комітету державної безпеки. Така комбінація «офіційних» голосів мала на меті придушити будь-які сумніви жертви та створити ілюзію тотального контролю з боку держави.
Під психологічним тиском чоловік оформив кілька великих кредитів і продав особистий автомобіль. Усі виручені кошти він переказував на «безпечний» рахунок, дотримуючись інструкцій уявних кураторів. Кульмінацією стала вимога зареєструватися на криптовалютній біржі, де білоруські рублі конвертувалися в USDT і миттєво йшли на гаманець, вказаний аферистами. Зараз правоохоронці ведуть комплекс оперативно-розшукових заходів, однак у подібних випадках шанси на повернення коштів мінімальні.
Криптовалюта — універсальний інструмент виведення
Білоруський кейс — лише чергова ланка в глобальному ланцюзі. У Москві, наприклад, затримали 41-річного кур'єра, який забирав готівку в літніх людей і також конвертував її в цифрові активи; збитки за двома епізодами перевищили 6 млн рублів. Усюди простежується один і той самий почерк: криптовалюта використовується як фінальний рубіж, що дозволяє миттєво вивести гроші з-під контролю банківської системи.
Показовою є і статистика регулятора: Банк Росії за перше півріччя 2026 року вніс до бази для банків і правоохоронців 2,6 тис. криптогаманців нелегальних схем, на які залучено понад 1 млрд рублів. Гаманець, куди пішли гроші мешканця Озерська, — саме той тип адреси, який потрапляє до подібних реєстрів.
Масштаб загрози підтверджується і на міжнародному рівні. Рада ЄС запровадила санкції проти семи осіб і трьох організацій через скам-центри в Південно-Східній Азії, де криптоафери поєднувалися з примусовим утриманням людей. За одним телефонним дзвінком білоруському пенсіонеру часто стоять саме такі організовані структури.
Мій вердикт як аналітика: цей випадок — яскраве нагадування, що цифрові активи не є причиною шахрайства, але стали його ідеальним інструментом. Поки користувачі не засвоять головне правило — жоден державний орган чи банк ніколи не вимагатиме переказу коштів через криптобіржу, — ми будемо бачити нових жертв із шестизначними втратами.