Ескалація військових конфліктів і хронічна нестабільність фіатних валют на Близькому Сході кардинально трансформували роль цифрових активів у регіоні. Йдеться вже не про спекулятивний інструмент, а про повноцінний механізм збереження капіталу та транскордонного переказу коштів. Мої спостереження за ринком MENA підтверджують: обсяг ончейн-транзакцій тут здійснив стрибок з позначки приблизно $100 млрд (2022 рік) до значних $350 млрд до 2025-2026 років.

Показово, що драйвери цього зростання принципово відрізняються від глобальних. Якщо на Заході ринок підштовхують інституційні інвестиції та регуляторні реформи, то в MENA основними каталізаторами виступають макроекономічний тиск і амбітні державні програми цифровізації. Це формує унікальну екосистему, де криптовалюта виконує не стільки інвестиційну, скільки захисну функцію.

Ринкова реакція на загострення конфлікту

Показовим став червень 2025 року, коли ринок відреагував на пряму конфронтацію між Ізраїлем та Іраном. Біткоїн просів на 2,3% до $105 200, Ethereum втратив суттєвіші 7,5%, а загальна капіталізація скоротилася на 3,7%. Однак подальша динаміка вкрай показова: перша криптовалюта швидко стабілізувалася в діапазоні $104 000–106 000, а її домінування в загальній капіталізації зросло до 64,8%. Це класичний політ у якість — інвестори регіону свідомо перекладаються з альткоїнів у біткоїн як у найбільш ліквідний і надійний цифровий актив.

Окремої уваги заслуговує стійкість інфраструктури. На відміну від традиційних бірж, які під час ударів по ОАЕ у 2026 році призупиняли торги, криптоплатформи продовжували роботу без збоїв. Це найпотужніший аргумент на користь децентралізованої фінансової системи в умовах геополітичної турбулентності.

Два різні шляхи прийняття

Аналіз регіону виявляє два принципово різні сценарії. В Єгипті, Туреччині, Лівані та Ірані попит на біткоїн і доларові стейблкоїни продиктований знеціненням національних валют і жорсткими обмеженнями традиційної банківської системи. Тут криптовалюта — це подушка безпеки для населення.

В ОАЕ та Бахрейні ситуація інша: зростання забезпечується за рахунок продуманого регулювання, участі інституційних гравців і державних програм з диверсифікації економіки. Показові дані по ОАЕ, де обсяг невеликих криптоплатежів (до $1000) злетів на 88,1% — цифрові активи стають частиною повсякденного життя.

Туреччина демонструє тривожний тренд: за річного обсягу транзакцій близько $200 млрд спостерігається посилення саме спекулятивної складової. Середньодобовий обіг альткоїнів зріс з $50 млн до $240 млн, тоді як роздрібні перекази скоротилися. Це свідчить про те, що частина населення в умовах інфляції свідомо йде на підвищений ризик заради дохідності.

Іран же показує зростаючу ізоляцію: кількість проміжних переказів між місцевими сервісами та міжнародними біржами збільшилася з 1,6 до 4,1 за чотири роки, що суттєво ускладнює транскордонні операції.

Мій висновок: Близький Схід став полігоном, де криптовалюта доводить свою спроможність як захисний актив в умовах реальних військових загроз. Конфлікти не просто прискорили прийняття — вони переформатували сприйняття цифрових грошей, перетворивши їх із маргінального інструменту на стратегічний фінансовий резерв.