Впровадження цифрового рубля набирає обертів, однак розподіл коштів на платформі залишається вкрай нерівномірним: переважна частина ліквідності зосереджена в кількох найбільших банках, тоді як невеликі гравці практично не бачать економічного сенсу в підключенні.
До платформи цифрового рубля підключено 38 банків, при цьому операції проводили понад 30 із них. Більшість активних учасників — системно значущі кредитні організації та великі гравці ринку платіжних послуг. Ще близько третини банків не належать до жодної з цих категорій, що відображає структурну концентрацію проєкту.
На 1 жовтня на рахунках у цифрових рублях перебувало 13,2 млрд рублів. Це в 200 разів більше, ніж місяцем раніше, і в 1,4 тис. разів більше, ніж на початку року. Розрахунок виконано за звітністю банків без урахування ПСБ і ВБРР. Найбільші залишки зосереджені в таких учасників:
- Сбербанк — майже 10,5 млрд рублів;
- «Ак Барс» — 900 млн рублів;
- ВТБ — майже 880 млн рублів;
- «Дом.РФ» — понад 500 млн рублів.
Такий різкий стрибок пояснюється тим, що після запуску банкам довелося наростити власні запаси цифрових рублів — інакше вони не змогли б переводити безготівкові кошти клієнтів у цифрову форму.
Масове використання цифрового рубля розпочалося 1 вересня. Із цього дня великі продавці з виручкою понад 120 млн рублів зобов'язані приймати нову форму грошей. Зараз цифровими рублями можна розрахуватися в «Магніті», магазинах X5, на маркетплейсах і в усіх відділеннях «Пошти Росії». Для оплати потрібен гаманець у застосунку банку, підключеного до платформи.
До 1 листопада рахунки відкрили майже 290 тис. громадян і майже 16 тис. компаній. Заступниця голови Банку Росії Зульфія Кахруманова зазначила, що понад 220 тис. рахунків відкрили ще у вересні, а в жовтні зростання помітно сповільнилося. До 10 листопада рахунки були вже у 295 тис. громадян. Для клієнтів це означає, що користуватися цифровим рублем поки що простіше через великі банки.
Малим банкам підключення майже не окупається
Для банків головне питання — скільки коштуватиме підключення до платформи. Оцінки ЦБ і самих банків різняться на десятки мільйонів рублів. Найвигідніший варіант — підключатися через банки, які вже працюють на платформі, але навіть він занадто дорогий для невеликих гравців: шансів окупити такі вкладення в них майже немає.
Платформа при цьому продовжує ускладнюватися. 19 листопада Банк Росії опублікував план розвитку цифрового рубля на 2027 рік. У ньому передбачено офлайн-гаманець для оплати без інтернету та смарт-контракт, який автоматично переводитиме кошти компаній на депозит. Смарт-контракт — це програма, що самостійно проводить операцію за виконання заданих умов. Нові функції спочатку запустять у пілотному режимі з обмеженою кількістю банків — щонайменше з двома.
Із листопада 2027 року рахунки цифрового рубля зможуть відкривати й нерезиденти — у будь-якому банку-учаснику платформи. Поки ж цифровий рубль залишається проєктом переважно великих банків.
Аналіз Cryptalist: Концентрація майже 80% коштів у Сбербанку відображає не стільки технологічне лідерство, скільки ефект масштабу — найбільші банки здатні нести витрати на підключення й нарощувати запаси цифрових рублів, тоді як для малих гравців економіка проєкту залишається від'ємною. Подібна асиметрія може сповільнити формування конкурентного середовища навколо платформи та посилити домінування кількох державних банків в інфраструктурі цифрового рубля. Розширення функціональності (офлайн-гаманець, смарт-контракти, доступ для нерезидентів) здатне змінити баланс, але лише за умови зниження бар'єрів входу для невеликих учасників.