Банк Росії офіційно попередив брокерів про зростаючі ризики співпраці з проп-трейдинговими компаніями. Регулятор зафіксував системну проблему: подібні структури все частіше використовуються для штучного розгону цін на низьколіквідні папери, що безпосередньо загрожує капіталу приватних інвесторів.

З 2024 року щодо учасників ринку, запідозрених у маніпуляціях, порушено вже 20 адміністративних справ. Посилення нагляду здатне оздоровити торги паперами з низьким оборотом, однак частина проп-компаній ризикує взагалі втратити доступ до брокерського обслуговування.

Чому регулятор узявся за проп-трейдерів

Банк Росії закликав брокерів ретельно оцінювати, як проп-трейдингові компанії дотримуються законодавства про протидію маніпулюванню ринком та інсайдерській торгівлі. Відповідне звернення опубліковано на офіційному сайті регулятора.

Механіка схеми прозора: проп-компанії торгують на біржах виключно власним капіталом, а не коштами клієнтів чи грошима в довірчому управлінні. За договором вони залучають трейдерів і відкривають їм доступ до свого брокерського рахунку, після чого ті здійснюють угоди від імені компанії.

Схема виглядає так: трейдери, діючи в інтересах кінцевого власника компанії, проводять операції з низьколіквідними паперами — акціями, які рідко купують і продають. У результаті ціна таких інструментів різко стрибає, і, як підкреслює регулятор, подібні практики на ринку поширені.

У Банку Росії вважають, що брокери, приймаючи такі компанії на обслуговування, зобов'язані враховувати ризикований характер їхньої роботи і вживати всіх заходів проти маніпулювання. Для приватних інвесторів штучні стрибки особливо небезпечні: на неліквідних акціях легко купити на піку, а після різкого падіння зафіксувати збиток.

Які випадки нещодавно виявив регулятор

На початку жовтня ЦБ викрив у маніпулюванні двох власників челябінських компаній. У 2025 році Дмитро Коромислов і Євген Комін разом із підконтрольними їм ТОВ Завод «Силач», ТОВ «ОКТАД» і ТОВ «СІТЕРРА» здійснили угоди «за попередньою згодою» з облігаціями «Сібура» і «Ростелекома», через що ціна та обсяг торгів помітно відхилилися від ринкового рівня. Регулятор притягнув їх до адміністративної відповідальності та вимагав призупинити операції за їхніми рахунками.

Тиждень потому ЦБ виявив маніпулювання з боку голови УК «Кінетик Капітал» Вадима Соломахіна. У I кварталі 2026 року він, будучи генеральним директором і бенефіціарним власником компанії, здійснював угоди з акціями Сбербанку, Совкомбанку, «Сургутнефтегазу», а також облігаціями федеральної позики. Було проведено понад 120 операцій між особистим рахунком і рахунком компанії.

Ще один випадок торкнувся приватних інвесторів безпосередньо. Анатолій Левітін, який отримав за довіреністю доступ до брокерських рахунків 11 осіб, перепродував їм облігації зі свого рахунку: у 2025 році він здійснив 99 угод на понад 18 млн рублів і заробив понад 470 тис. рублів. ЦБ окремо підкреслив, що він діяв всупереч інтересам людей, які йому довірилися.

Аналіз Cryptalist: Кейс демонструє, що регуляторний тиск на схеми з низьколіквідними інструментами стає системним, а не точковим — 20 адміністративних справ за неповні два роки сигналізують про перехід від разових перевірок до планомірного очищення ринку. Для брокерів це означає зростання комплаєнс-витрат і посилення фільтрації клієнтів, для приватних інвесторів — зниження частоти штучних цінових аномалій, але водночас і скорочення доступу до високоризикових стратегій. У середньостроковій перспективі подібна практика сприяє підвищенню прозорості ринку, хоча й обмежує частину спекулятивної активності.