Банк Росії розширив реєстр організацій, які мають право обмінювати цифрові валюти, включивши до нього Альфа-банк. Тепер в офіційному списку 31 учасник, а клієнти найбільшого приватного банку країни отримують ще один легальний канал для купівлі та продажу криптовалюти в обхід «сірої зони».
Поява в реєстрі гравця масштабу Альфа-банку здатна помітно загострити конкуренцію для невеликих обмінників, які досі формували основну частину легального сегмента. Представник банку також увійшов до комітету ЦБ з галузевих стандартів, однак конкретні терміни запуску клієнтського сервісу поки не розкриваються.
Що відомо про плани Альфа-банку
Сбер, ВТБ і структура «Т-Технологій» (холдинг Т-Банку) потрапили до реєстру раніше. До списку також входять банки «Інго» і «Держава», РНКО «Платапей», «Веб3.0», «Флайледжер» і «Вейбанк».
Керівник дирекції розвитку цифрових валют та інфраструктури Альфа-банку Віктор Васильєв ще 15 жовтня заявляв, що окрім криптообмінника банк має намір створити власний криптодепозитарій. Поки кредитної організації немає в реєстрі цифрових депозитаріїв ЦБ, тож ця частина планів залишається перспективою.
У середині листопада Васильєв увійшов до комітету зі стандартів для криптообмінників при Банку Росії. Комітет налічує 13 осіб, включно з представниками Сбера, ВТБ, «Т-Технологій» і ПСБ. До його складу також входять ЦБ, Мінфін і Національна асоціація учасників фондового ринку (НАУФОР).
Як регулятор відокремлює легальні обмінники від тіньових
НАУФОР діє не лише в межах комітету: 29 жовтня Банк Росії присвоїв асоціації статус саморегулівної організації для криптообмінників і цифрових депозитаріїв. Вона розроблятиме стандарти, контролюватиме їх дотримання та представлятиме інтереси галузі перед регулятором — тобто виконуватиме роль методичної підтримки й додаткового контролю для банків та обмінників.
Учасники реєстру при цьому залишаються на виду. Директор департаменту інфраструктури фінансового ринку ЦБ Кирило Пронін 30 жовтня заявив, що регулятор поки не збирається закривати реєстри криптообмінників, попри санкційні ризики. За його словами, відкритий список потрібен насамперед клієнтам для перевірки легальності сервісу, і є надія, що криптокомпанії підходитимуть до ризиків так само, як традиційний фінансовий сектор.
Практична цінність такої перевірки підтверджується правозастосуванням: 28 жовтня офіційний представник МВС Ірина Вовк повідомила про закриття п'яти криптообмінників, через які організатори даркнет-наркомаркету виводили виручку в звичайні гроші. Оперативники отримали дані про понад 185 000 обмінних операцій, а п'ятьом модераторам форуму при майданчику пред'явили обвинувачення в організації злочинного угруповання.
Аналіз Cryptalist: Включення Альфа-банку до реєстру знаменує перехід російського крипторинку від етапу точкової легалізації до консолідації навколо великих банківських брендів. Для інституційних клієнтів це знижує контрагентські ризики та підвищує довіру до легального сегмента, тоді як дрібні обмінники зіткнуться з тиском на маржу та відтоком аудиторії. У середньостроковій перспективі варто очікувати подальшого розширення реєстру та посилення конкуренції між банківськими й нішевими гравцями.