Ринок державного боргу Узбекистану переживає тектонічний зсув: дохідність суверенних облігацій у національній валюті обвалилася приблизно до 9% з 12,25% у квітні цього року. Для бюджету це пряма економія на процентних витратах, а для нових власників паперів — помітно скромніша дохідність, ніж ще кілька місяців тому.
Ключовим тригером такого різкого зниження ставки стало включення узбецьких паперів до міжнародного індексу державних облігацій GBI, на який орієнтуються найбільші глобальні фонди. Саме по собі потрапляння до індексу багаторазово розширює пул потенційних покупців: пасивні стратегії змушені механічно нарощувати позиції в паперах країни-емітента, що тисне на дохідність униз.
Чому позичати в сумах стало дешевше
Логіка ринку тут прозора: зростання процентних ставок у розвинених економіках здорожчує запозичення в доларах і євро, тоді як розміщення паперів у сумах, навпаки, обходиться дешевше. Узбекистан випускає облігації в трьох валютах — євро, доларах США та узбецьких сумах, — і папери неодноразово перепідписувалися, а купонна ставка при цьому послідовно знижувалася. Перевищення попиту над пропозицією під час розміщень вказує на те, що інвестори вважають вкладення в Узбекистан надзвичайно привабливими.
Міжнародні фінансові організації відкрито розглядають можливість випуску облігацій безпосередньо на внутрішньому ринку республіки, залучаючи кошти з локального ринку в сумах. Інтерес до сумових паперів підігрівається плаваючим валютним курсом і солідними резервами країни.
Попит високий, але зовнішні позики дорожчають
Структура зовнішнього боргу Узбекистану залишається диверсифікованою: основну частину становлять кредити партнерів з розвитку, що надаються під відносно низькі фіксовані ставки. Однак країна активно залучає і ринкове фінансування, а отже, зобов'язана враховувати можливе подорожчання позик на міжнародних ринках. За оцінкою МВФ, Узбекистан зберігає боргову стійкість — здатність обслуговувати борг навіть за стресового сценарію. Подальший розвиток ринку капіталу дозволить наростити обсяг фінансових ресурсів, доступних усередині країни.
Як Узбекистан будує ринок капіталу
Правовий фундамент для цього формує закон «Про ринок капіталу», який розширить вибір інструментів для інвесторів — від опціонів і ф'ючерсів до ісламських облігацій сукук. Паралельно біржа «Тошкент» з 10 листопада розраховує індекси UPI замість попереднього UCI, щоб зарубіжним інвесторам було простіше зіставляти місцеві акції з іншими ринками. З 12 листопада набули чинності правила, що відкривають кваліфікованим інвесторам — громадянам і компаніям — доступ до іноземних акцій, облігацій та ETF.
Аналіз Cryptalist: Зниження дохідності сумових облігацій на чверть за лічені місяці — класичний ефект «індексації» боргу, коли включення до глобального бенчмарку приваблює пасивний капітал і стискає премію за ризик. Для Узбекистану це вікно дешевого фінансування, але водночас і тест на зрілість: стійкість ставки залежатиме від здатності влади утримати макроекономічну стабільність і запропонувати інвесторам ліквідний вторинний ринок.