Правоохоронці Ташкента ліквідували два підпільні кол-центри, які обслуговували нелегальні онлайн-казино та виманювали кошти у чоловіків через фальшиві знайомства в інтернеті. Для власників цифрових активів це наочний сигнал: співрозмовник у мережі, який просить переказати гроші, з високою ймовірністю виявляється оператором шахрайської схеми.
За оцінкою ГУВС столиці, сукупний обіг криптоактивів, пов'язаний з обома угрупованнями, становив $576 000. Жорсткий контроль над подібними потоками вигідний ліцензованим майданчикам, тоді як покупці криптовалюти у випадкових посередників і досі ризикують коштами без будь-якого захисту.
Картки для казино та фальшиві знайомства: механіка кол-центрів
Обидва кол-центри діяли в Мірабадському районі Ташкента. Співробітники управління по боротьбі з кіберзлочинністю затримали 72 особи, з яких 52 перебували в приватному будинку на вулиці Фаргона-1, орендованому групою за $9000.
За версією слідства, учасники цієї групи проводили незаконні операції з банківськими картками в інтересах підпільних онлайн-казино та нелегальних букмекерів. Під час обшуку вилучено $110 000 готівкою, 71 ноутбук, 278 мобільних телефонів і три пристрої супутникового інтернету Starlink.
Другий кол-центр, орендований за $2000, розташовувався на вулиці Катта Мірабад. Там затримали ще 20 осіб і вилучили 24 ноутбуки, планшети, 52 телефони та чотири Wi-Fi-роутери. За версією слідства, учасники групи представлялися жінками, знайомилися з чоловіками в інтернеті та, завоювавши довіру, під різними приводами отримували від них гроші.
Усередині обох угруповань діяла жорстка ієрархія: керівники, управляючі, оператори та охоронці. Кримінальну справу порушено за статтею 278-8 КК Узбекистану про порушення законодавства у сфері обігу криптоактивів, слідство триває.
Не перший випадок за осінь у Ташкенті
Тижнем раніше поліція Ташкента виявила ще один кол-центр у Яккасарайському районі, де без дозволу проживали 23 іноземці. Троє з них без ліцензії торгували криптовалютою через інтернет-біржу на 27 900 USDT — справу також порушено за статтею 278-8, що вказує на системну увагу влади до сірого криптообігу.
Цифрові активи нерідко слугують каналом для виведення викраденого: у середині жовтня Служба державної безпеки розкрила в Ташкенті групу, яка від імені банків виманювала у громадян персональні дані та оформлювала на них онлайн-кредити. Учасники схеми конвертували кошти в криптовалюту та вивели за кордон через фіктивні компанії суму, еквівалентну $8 млн.
Аналіз Cryptalist: Кейс демонструє стійкий тренд — криптовалюта стає не лише інструментом виведення коштів, а й операційним середовищем для організованих шахрайських мереж у Центральній Азії. Посилення правозастосовного тиску за статтею 278-8 формує запит на прозору інфраструктуру та ліцензовані канали обміну, що в середньостроковій перспективі сприяє зниженню частки тіньового обігу в регіоні.