Криптовалютний сектор Казахстану стикається із системною перешкодою, яка лежить не в площині регуляторів, а всередині банківської системи. Великі комерційні банки віддають перевагу обслуговуванню зарубіжних криптобірж, при цьому значна їх частина відмовляється визнавати ліцензії Національного банку і вимагає додаткових дозволів Міжнародного фінансового центру «Астана» (МФЦА). Для локальних гравців це обертається затяжними погодженнями і стриманим зростанням, а для користувачів — скороченням кількості легальних сервісів для обміну цифрових активів на фіат.
Де криптобізнес втрачає час
Перші бар'єри виникають уже на етапі підключення глобальних постачальників ліквідності — компаній, що забезпечують біржам достатній обсяг заявок на купівлю та продаж. Співпраця з ними вимагає реєстрації валютних договорів, однак банки неохоче беруть на себе пов'язану з цим відповідальність. Лише роз'яснення команди Нацбанку дозволили зрушити процес з мертвої точки.
Багато банків так і не відреагували на запити казахстанських криптокомпаній, хоча з деякими з них бізнес уже працює. Великі кредитні організації демонструють надмірну неповороткість, а на погодження йдуть значні ресурси й час. Кредитні організації нерідко не визнають ліцензію Нацбанку і наполягають на отриманні дозволу МФЦА.
Регуляторна відкритість проти банківського комплаєнсу
Казахстанські регулятори залишаються відкритими для галузі, однак жорсткі внутрішні перевірки в комерційних банках — суворий контроль клієнтів і операцій — по-прежнему виступають головним стримувальним фактором. Показово, що місцеві відомства вигідно відрізняються відкритістю на тлі регуляторів по всьому світу, які сьогодні борються за фінтех-проєкти. При цьому успішні кейси існують: перші тести крипто-фіатного шлюзу — сервісу обміну криптовалюти на звичайні гроші й назад — уже проведено з Банком ЦентрКредит (БЦК), а компанія веде переговори з іншими банками, щоб відпрацювати модель усередині країни і потім вийти на зарубіжні ринки.
Як влада вибудовує правила ринку
Проблема розрізнених правил уже визнана на найвищому рівні: голова Нацбанку Тимур Сулейменов охарактеризував ситуацію як «зоопарк регуляторів» і пообіцяв підготувати загальну стратегію розвитку ринку. Для криптокомпаній це шанс на те, що банки перестануть ділити ліцензії на «правильні» і «неправильні», однак до середини 2027 року учасникам ринку доведеться працювати за попередніми правилами.
Дочірня компанія фінтех-холдингу OSON нещодавно отримала дозвіл МФЦА, якого багато банків вимагають від криптокомпаній, і планує запустити платежі та перекази з цифровими активами. Однак ліцензія діє в тестовому режимі фінтех-пісочниці, тому нові продукти, включно з переказами в стейблкоїнах, поки залишаються планами. Паралельно посилюється контроль за великими сумами: Агентство з регулювання та розвитку фінансового ринку (АРРФР) зобов'язало брокерів перевіряти громадян, які купують за день понад $3 млн безготівкової валюти, і компанії з покупками понад $10 млн. Захід стосується ринку цінних паперів, а не криптовалют, але на його прикладі видно, чому комерційні банки обережничають: регулятор вимагає все ретельніше відстежувати великі валютні потоки.
Аналіз Cryptalist: Ключове обмеження для крипторинку Казахстану має не законодавчий, а операційний характер — банківський комплаєнс фактично виконує роль неформального регулятора. Поки не з'явиться єдина стратегія і визнана банками ліцензія, локальні гравці програватимуть у швидкості зарубіжним майданчикам, а галузь залишатиметься в режимі точкових пілотів. Для інституційних інвесторів це сигнал про підвищений країновий ризик і про те, що масштабування сектору залежить від гармонізації вимог Нацбанку, МФЦА і комерційних банків.