Казахстан впевнено рухається до формування повноцінної регульованої криптоінфраструктури. Вісім ліцензованих криптообмінників, які розпочали роботу в країні за останні місяці, вже провели операції на 45 млрд тенге — близько $101 млн. Громадяни та бізнес отримали законний механізм купівлі та продажу цифрових активів під наглядом регулятора.

Легальний ринок дає інвесторам прозорі правила та державну інфраструктуру для зберігання криптоактивів. Однак процес лише набирає обертів: перша ліцензія була видана в липні, а обіг обмінників відображає лише частину операцій з криптовалютою в країні.

Скільки криптообмінників працює в Казахстані

Голова Нацбанку Казахстану Тимур Сулейменов на XIV Конгресі фінансистів 13 листопада розкрив деталі розвитку легального крипторинку. За його словами, перша ліцензія на обмін криптовалют була видана в липні 2026 року, а тепер таких майданчиків уже вісім.

Глава Нацбанку підбив перші підсумки: «У липні 2026 року була видана перша ліцензія криптообмінника, а сьогодні вже працює вісім криптообмінників, їхній обіг становив 45 млрд тенге». Ця сума відображає обсяг операцій через ліцензовані обмінники, а не їхній прибуток.

Крім того, цифра не показує весь обіг криптовалют у Казахстані. Вона враховує лише одну категорію учасників регульованого ринку.

Як пояснив Сулейменов, нормативна база для ринку цифрових активів повноцінно діє з 1 травня. Центральний депозитарій цінних паперів створив реєстри та національну систему зберігання криптоактивів, а біржа KASE запустила торговий майданчик і платформу токенізації, тобто випуску цифрових інструментів на основі фінансових або реальних активів. У країні також оголосили про запуск Національного крипторезерву.

Як Казахстан розвиває ринок цифрових активів

Регулятор також розкрив плани наростити обсяг цифрового тенге і спільно з Мінфіном випустити токенізовані держоблігації. Тим самим цифрова інфраструктура виходить за межі криптовалют, і в інвесторів з'явиться новий спосіб вкластися в держборг, хоча попит на такі папери ще належить перевірити.

Нацбанк уже зробив перший крок: уперше запропонував інвесторам ноти на 50 млрд тенге ($111,4 млн) одразу у звичайному та токенізованому форматі. Мінімальна заявка на цифрові папери становить 5 млн тенге, тому поки вони підходять банкам і великим інвесторам, а не приватним особам.

Легальний ринок приваблює і приватний фінтех: регулятор AFSA цього тижня видав ліцензію дочірній компанії холдингу OSON у рамках фінтех-пісочниці, тобто режиму для тестування нових продуктів. Компанія отримує право легально пов'язувати банківські канали з цифровими активами і планує запустити картку та перекази на базі стейблкоїнів, але поки не називає термінів.

Аналіз Cryptalist: Казахстан демонструє рідкісний для регіону приклад послідовного інституційного підходу — від ліцензування обмінників до токенізації держборгу та створення крипторезерву. Обіг у $101 млн за кілька місяців при мінімальній базі учасників вказує на значний нереалізований попит, який у міру розширення інфраструктури перетікатиме із сірої зони в регульований контур. Для інституційних інвесторів це формує привабливу юрисдикцію з зрозумілими правилами гри та державними гарантіями зберігання активів.