Національний банк, Агентство з регулювання та розвитку фінансового ринку (АРРФР) і Міжнародний фінансовий центр «Астана» (МФЦА) готують спільну стратегію розвитку фінансового ринку, яка закріпить генеральну угоду між відомствами. Інвестори та бізнес отримають більше ясності в питаннях ліцензування та реєстрації випуску цінних паперів, однак до середини 2027 року їм доведеться працювати за попередніми розрізненими правилами.
Голова Нацбанку Тимур Сулейменов на XIV Конгресі фінансистів охарактеризував поточну ситуацію як «зоопарк регуляторів». Сьогодні ринком займаються три відомства — Нацбанк, АРРФР і МФЦА, а в перспективі до них додасться Alatau City. Звичайному інвестору та фінансисту складно розібратися, куди подавати документи, де отримувати ліцензію та реєструвати проспекти емісії.
Навіщо потрібна спільна стратегія
Рішенням стане єдина стратегія розвитку ринку з генеральною угодою між регуляторами. Документ збереже закріплену в законах незалежність відомств, але дозволить їм обмінюватися наглядовою, статистичною та методологічною інформацією. Сулейменов підкреслив, що наглядові органи повинні «дивитися в один бік» і спільно захищати права інвесторів та споживачів.
Вимоги в різних юрисдикціях можуть відрізнятися, але їхній зміст має влаштовувати всіх учасників, включно з Alatau City. Голова Нацбанку визнав, що частина питань поки залишається без відповіді, тому регулятори обговорять підходи з учасниками ринку. Підсумкову версію стратегії планують представити до кінця першого півріччя 2027 року.
Лазівки закриють, гнучкість збережуть
Голова АРРФР Мадина Абилкасимова попередила про ризик регуляторного арбітражу — ситуації, коли компанія обирає юрисдикцію з м'якшими правилами, щоб уникнути нагляду або отримати пільги, зокрема податкові в режимі МФЦА. За її словами, важливо виключити такі випадки, а також недобросовісну конкуренцію.
Для цього АРРФР і Нацбанк переглянуть вимоги до ліцензування, лістингу та розкриття інформації, щоб режим в обох юрисдикціях став однаково прийнятним. Абилкасимова очікує зустрічних кроків від МФЦА і Alatau City: їхнє регулювання має відповідати міжнародним стандартам захисту інвесторів і боротьби з відмиванням грошей. Для бізнесу це означає більш рівні умови конкуренції, але менше можливостей економити на різниці в правилах.
Керуючий МФЦА Ренат Бектуров бачить у різноманітті регуляторів як плюси, так і мінуси. У Казахстані діють два правові режими — прецедентне (common law) і континентальне (civil law) право, що дає ринку гнучкість, хоча правила мають будуватися за принципом «однаковий ризик — однакові правила». Серед недоліків він назвав неможливість так само швидко ухвалювати рішення і впроваджувати їх одразу на всьому ринку, зате різні підходи допомагають оперативніше реагувати на нові фінансові продукти.
Частина великої реформи ринку капіталу
Угода регуляторів вписується в масштабну перебудову ринку: нещодавно влада представила проєкт закону «Про ринок капіталу», який замінить чинний з 2003 року закон «Про ринок цінних паперів». Новий документ наблизить правила до стандартів ЄС і IOSCO та охопить цифрові фінансові активи, а кількість рахунків роздрібних інвесторів уже перевищила 5 млн.
У рамках тієї ж програми до 2030 року Абилкасимова запропонувала розширити роботу інвестфондів, щоб казахстанці могли вкладати гроші в готові портфелі. Це той самий курс на прозорість: перед купівлею паїв інвестор отримає документ в єдиному форматі з ризиками та комісіями, хоча дохідність фондів не гарантована.
Контроль за великими грошима також посилюється: АРРФР зобов'язала брокерів перевіряти фізосіб, які за день купують безготівкову валюту більш ніж на $3 млн, і компанії з покупками понад $10 млн. Цей захід проти відмивання доходів перегукується із закликом Абилкасимової до МФЦА і Alatau City підтягнути стандарти: чим швидше зростає ринок, тим важливіше регуляторам знати походження капіталу.
Аналіз Cryptalist: Ініціатива Казахстану відображає загальносвітовий тренд на консолідацію нагляду та усунення регуляторного арбітражу — фактор, критично важливий для інституційного капіталу, який оцінює юрисдикцію за передбачуваністю правил. Однак розтягнутий до 2027 року горизонт впровадження зберігає невизначеність і може стримувати приплив іноземних інвестицій у короткостроковій перспективі. Для криптосектору включення цифрових активів до нового закону про ринок капіталу сигналізує про рух до більш зрілої та інтегрованої моделі регулювання.