Поліція, суди та низка інших державних структур Казахстану наділені правом отримувати персональні дані громадян без їхньої згоди. У поле зору потрапляють відомості про доходи, склад сім'ї, майно і навіть біометрію — і повністю закрити такий доступ людина не може. При цьому в Міністерстві штучного інтелекту та цифрового розвитку (МШІ) не уточнили, чи має громадянин право дізнатися, хто саме запитував його дані.

Ключова проблема для громадян — непрозорість. Інформація зберігається в державних базах, а повної історії звернень до неї поки не видно. При цьому захист існує: незаконну обробку даних можна зупинити, а за порушення — отримати компенсацію через суд.

Хто отримує дані без згоди і що зберігають держбази

Стаття 9 Закону «Про персональні дані та їх захист» дозволяє поліції, судам і низці інших держорганів отримувати особисті відомості без дозволу людини. Згода не потрібна, коли правоохоронні органи та суди виконують повноваження, передбачені законом. Не потрібна вона і під час розгляду адміністративних справ та у виконавчому провадженні. Винятки поширюються також на військовий облік і держстатистику.

Однак це не означає, що будь-який співробітник держоргану може вільно переглядати чужі дані. Доступ до персональних даних має надаватися виключно в обсязі, необхідному для реалізації встановлених законом функцій.

Якщо закон не передбачає винятків, для збору та обробки особистих відомостей потрібна згода людини.

Казахстан використовує 184 державні інформаційні системи, і частина з них зберігає персональні дані громадян. Мінфін обробляє відомості про доходи та податки, а МОЗ отримує інформацію, необхідну для надання меддопомоги. Мін'юст веде дані про шлюби, розлучення та інші акти цивільного стану. Держбази також можуть містити відомості про майно, освіту, склад сім'ї, місце проживання та біометричні дані.

У міністерстві не уточнили, скільки систем зберігають особисту інформацію казахстанців і які відомства мають доступ до баз одне одного. Тому поки не можна оцінити, наскільки широко дані про людину розходяться між держорганами.

Як перевірити запити та обмежити доступ

Сервіс КДП допомагає казахстанцям контролювати доступ до особистої інформації. Через нього можна дозволяти використання персональних даних з держсистем і відкликати раніше надані згоди. Однак у МШІ не відповіли, чи може громадянин подивитися, хто, коли і навіщо запитував його відомості.

У відомстві повідомили лише про плани оновити КДП. Які функції з'являться і коли — невідомо. Заявлено, що планується вдосконалення сервісу, включно з розширенням функціональних можливостей і підвищенням прозорості процесів обробки персональних даних.

Чи зможуть казахстанці бачити повну історію запитів, поки теж не ясно. Відкликати згоду через цей сервіс можна, але повністю закрити доступ так не вийде: закон дозволяє окремим держорганам обробляти особисті відомості і без нього. Інакше складається ситуація, якщо дані отримали або використали незаконно. У цьому разі можна вимагати припинити їхню обробку та усунути порушення.

Якщо проблема не вирішується, варто надіслати скаргу з доказами до Комітету з інформаційної безпеки через e-Otinish. Через суд можна домогтися відшкодування матеріальних збитків і компенсації моральної шкоди.

Як дані вже працюють на ШІ в Казахстані

Держоргани поступово впроваджують ШІ, зокрема в держпослуги. Чи застосовують його для оцінки доходів і поведінки громадян або для рішень про виплати та заходи підтримки, у МШІ не розповіли. Там лише пояснили, що для аналітики можуть використовувати зведені дані, за якими не можна встановити особу. У відомстві також розраховують, що вітчизняні ШІ-рішення, які працюють усередині країни, знизять ризик витоків і передавання відомостей за кордон.

Міністр ШІ та цифрового розвитку Жаслан Мадієв заявив, що Казахстан доручить ШІ шукати необґрунтовані витрати в держбюджеті. Зв'язок із даними громадян прямий: система Smart Data Finance вже звіряє відомості з 80 джерел про нерухомість, автомобілі та землю з офіційними доходами людей і знаходить розбіжності.

Бізнес теж спирається на дані. З 2027 року великим компаніям доведеться проходити ESG-перевірку перед кредитом, а Банк ЦентрКредит уже застосовує ШІ для захисту грошей клієнтів. Моделі комп'ютерного зору в його антифрод-системах знизили частоту шахрайських операцій у 5–8 разів в окремих сценаріях.

Аналіз Cryptalist: Казахстан формує модель державного нагляду, у якій дані громадян стають паливом для ШІ-аналітики бюджету та кредитних рішень, а прозорість доступу до цих даних залишається фрагментарною. Для ринку це сигнал про зростаючий запит на інструменти приватності, аудиту доступу та децентралізованого зберігання ідентичності — нішу, яку традиційно займають блокчейн-рішення. Інвесторам варто стежити за регуляторними ініціативами МШІ: розширення прав громадян на аудит запитів може стати каталізатором попиту на on-chain-сервіси верифікації даних у регіоні.