Прямі інвестиції з Росії в IT-сектор Узбекистану за два роки зросли втричі й досягли $320 млн. У республіці вже відкрито представництва 47 російських IT-компаній — це відкриває розробникам доступ до замовлень промисловості та енергетики, однак фактичний обсяг попиту залежатиме від того, чи виконає влада країни свої інвестиційні плани.
Вкладення прискорюються на тлі нових економічних цілей Ташкента та реформи фондового ринку. Для інвесторів це означає появу нових інструментів і майбутніх розміщень держкомпаній, хоча частина реформ поки існує лише на папері.
Навіщо промисловості Узбекистану ШІ
Обсяг торгівлі цифровими рішеннями та технологіями штучного інтелекту (ШІ) за підсумками 2025 року збільшився на 64%, до $210 млн. Цифровізація виробництва та впровадження ШІ належать до перспективних напрямів співпраці двох країн: попит на такі розробки зростає в міру розвитку узбецької промисловості.
Показовий приклад — Алмалицький гірничо-металургійний комбінат (АГМК). ШІ-система в центрі цифрового управління комбінату контролює процеси на трьох мідно-збагачувальних фабриках і аналізує дані з понад 20 000 одиниць обладнання.
Комбінат уже реалізував понад 70 проєктів у рамках стратегії «Цифровий АГМК — 2030». Після впровадження «Цифрового рудника» ресурс шин кар'єрних самоскидів зріс на 14%, а система прокладає оптимальні маршрути екскавації — для гірничодобувного підприємства це пряма економія: шини доводиться міняти рідше.
Російські інженери можуть запропонувати власні розробки узбецьким підприємствам та енергетикам. Узбекистан має намір вкласти в енергетичний комплекс понад $4 млрд за найближчі п'ять років, що створить додаткові можливості для співпраці в цифровізації та ШІ. Для російських IT-компаній це потенційний ринок збуту, хоча поки йдеться про плани, а не про контракти.
Ташкент робить ставку на технології та іноземний капітал
10 листопада президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв підписав указ «Про заходи щодо реалізації національних програм, спрямованих на піднесення честі та гідності людини». Документ визначає ключові напрями розвитку країни на найближчі роки, а одна із семи національних програм присвячена економіці високих технологій і зростанню продуктивності праці.
Уряд має встановити щорічну траєкторію, за якою ВВП зросте до $300 млрд до 2030 року, а в перерахунку на душу населення за десять років перевищить $10 000. Під ці цілі влада розраховує залучити $450 млрд іноземних інвестицій за десятиліття. Міністерство інвестицій, промисловості та торгівлі до червня 2027 року має розробити нову стратегію залучення іноземного капіталу з акцентом на сучасні технології та високодохідні проєкти.
Ще одна мета — створити 2 млн високодохідних робочих місць у промисловості до 2030 року. Кабмін зобов'язаний затвердити критерії таких місць, порахувати їхню кількість на 1 жовтня 2026 року та розподілити нові цільові показники за роками, регіонами й галузями. Досягти цих цілей без автоматизації виробництва буде складно, тому попит на рішення на кшталт впроваджених на АГМК може зрости.
Фондовий ринок Узбекистану готують до припливу капіталу
Влада заздалегідь готує правову базу для іноземних грошей: законопроєкт «Про ринок капіталу» пройшов перше читання в Олій Мажлісі. Документ відкриє інвесторам доступ до деривативів та ісламських облігацій сукук, а пільги щодо облігацій і сукук триватимуть до 2038 року, але остаточно його поки не ухвалили.
Біржа «Тошкент» з 10 листопада розраховує лінійку індексів Uzbekistan Prime Index (UPI) замість попереднього UCI, щоб іноземцям було простіше порівнювати місцевий ринок з іншими. До лінійки потрапляють лише прибуткові компанії, у яких у вільному обігу не менше 5% акцій, а на базі UPI планують створювати біржові фонди (ETF).
Пропозиція акцій теж розшириться: п'ять держкомпаній, зокрема Uzbekistan Airways, «Узбекгідроенерго» та Узпромбудбанк (SQB), планують вийти на IPO у 2027–2028 роках.
Аналіз Cryptalist: Зростання російських IT-інвестицій в Узбекистан утричі відображає структурний зсув: республіка перетворюється на регіональний центр цифровізації промисловості та ШІ, залучаючи капітал із сусідніх ринків на тлі власних амбітних цілей щодо ВВП та іноземних вкладень. Для інституційних інвесторів ключовим індикатором стане не обсяг заявлених програм, а реальне виконання реформ фондового ринку та запуск IPO держкомпаній у 2027–2028 роках — саме ці події визначать, чи конвертується політична риторика в ліквідний і привабливий ринок капіталу.