Російські розробники отримають можливість включати до реєстру вітчизняного ПЗ програми, створені за допомогою нейромереж, без окремих обмежень. Це усуває для бізнесу ризик відмови через ШІ-код, однак витрати на токени та відповідальність за безпеку кінцевого продукту залишаються на самих компаніях.
Рішення зачіпає практично всю галузь. За оцінками Мінцифри, частка компаній-розробників, які використовують вайбкодинг — створення програм за текстовими запитами за допомогою ШІ, — вже сягає 90%. Для замовників і користувачів важливіше інше: значна частина таких розробок ведеться на зарубіжних нейромережах, тому ключовим завданням залишається контроль над кінцевим кодом.
Реєстр без бар'єрів, але під контролем
Глава Мінцифри Максут Шадаєв 12 листопада повідомив, що окремих обмежень для ПЗ, створеного за допомогою генеративного ШІ, при включенні до реєстру не буде. За його словами, такі практики активно впроваджують зокрема великі ІТ-компанії, однак відомство поки не фіксує різкого зростання кількості заявок.
Міністр пов'язав це з тим, що технологія перебуває на етапі освоєння: компанії переважно створюють прототипи та вирішують окремі завдання, а не випускають великі продукти, здатні замінити цілі класи корпоративного ПЗ. За оцінкою Шадаєва, Росія, якій довелося заміщати великий обсяг зарубіжних програм, може стати однією з провідних країн у генеративній розробці. При цьому бізнесу рекомендовано стежити за двома ризиками: реальними витратами на токени (одиниці, в яких оплачується робота нейромереж) і безпекою продукту.
Шадаєв пояснив, що код пишуть у зовнішніх сервісах і відкритих моделях, а російські моделі поки використовуються нечасто. «Наше завдання — щоб кінцевий код все-таки контролювався, навіть якщо частину його було згенеровано. Щоб за кінцевий продукт відповідала конкретна компанія і могла його розвивати та впроваджувати», — підкреслив міністр.
Відставання Росії від світових лідерів він оцінив у 6–12 місяців: власні компетенції потрібні на випадок закриття відкритих моделей, але поки вони доступні і в низці випадків ефективніші за російські, країна не обмежує себе в їх використанні.
Субсидії, ШІ-агенти та безпека
Доступ до реєстру важливий і для отримання держпідтримки: два місяці тому стало відомо, що міністерства попередньо погодили субсидії розробникам, які дають малому та середньому бізнесу знижки на включені до реєстру ШІ-продукти. Держава компенсує до 100% вартості в перший рік, до 50% у другий і до 25% у третій (не більше 200 000 руб. на рік на клієнта), а творцям моделей запропонували регіональне податкове вирахування.
Застосування ШІ вже виходить за межі розробки: глава Сбербанку Герман Греф заявив, що головними конкурентами маркетплейсів стануть не інші платформи, а персональні ШІ-агенти покупців, і нова бізнес-модель відмовиться від комісій, на яких зараз заробляють майданчики. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на саміті ОДКБ у Москві закликав об'єднати зусилля з інформаційної безпеки з огляду на зростаючий вплив ШІ.
Аналіз Cryptalist: Допуск ШІ-коду до реєстру вітчизняного ПЗ — це інституційний сигнал про перехід генеративної розробки з експериментальної в легітимну комерційну площину. Зняття бар'єрів стимулює зростання кількості заявок і прискорює імпортозаміщення, але перенесення відповідальності за безпеку та витрат на токени на бізнес формує новий клас операційних ризиків. Для ринку це означає посилення конкуренції серед вітчизняних розробників і підвищення попиту на інструменти аудиту та контролю згенерованого коду.