Затримання керівників держфонду «Самрук-Казина» та національного перевізника «Казахстан темір жоли» (КТЖ) може відсунути IPO залізничної компанії на невизначений термін. Інвестори не отримають доступу до акцій однієї з найбільших держкомпаній країни, а сама КТЖ ризикує залишитися без $5 млрд, які планувала спрямувати на погашення боргів.

Пересічним казахстанцям, які розраховували купити папери КТЖ на місцевих біржах, також доведеться чекати. Тим часом боргове навантаження компанії зростає: лише за 2025 рік позики збільшилися майже в півтора раза, причому майже дві третини з них номіновані в іноземній валюті.

Чому розміщення можуть відкласти

Затримання керівництва «Самрук-Казини» і КТЖ безпосередньо впливає на плани IPO. Для розміщення потрібна низка корпоративних рішень, які в ситуації кримінального розслідування в групі «Самрук-Казина» ухвалити неможливо.

Служба з протидії корупції КНБ 11 листопада затримала голову правління «Самрук-Казини» Нурлана Жакупова, главу КТЖ Єлжаса Отиншиєва та інших осіб, підозрюваних у корупційному злочині. Слідчі органи встановлюють усі обставини справи.

Представники держфонду наприкінці вересня повідомляли, що IPO КТЖ планують провести у 2026 році з лістингом на трьох майданчиках: Міжнародній біржі «Астана» (AIX), Лондонській фондовій біржі (LSE) та Гонконзькій біржі (HKEX). Отримані кошти мали спрямувати на зниження боргового навантаження КТЖ та інвестиційні проєкти компанії.

КТЖ розраховувала отримати $5 млрд за 20% акцій за оцінки всієї компанії в $30 млрд. Якщо розміщення відкладуть, перевізник залишиться без цих грошей саме тоді, коли його борги швидко зростають.

Борги КТЖ збільшуються швидше за зростання активів

Отиншиєв очолив КТЖ менш ніж чотири місяці тому, 20 липня 2026 року, змінивши Талгата Алдибергенова, який керував компанією з липня 2025-го. До призначення він понад два роки входив до ради директорів національного перевізника, а з 2023 року — до рад QazaqGaz, «КазМунайГазу» та «Казатомпрому».

За підсумками 2025 року активи КТЖ збільшилися на 28%, до 7,6 трлн тенге ($17,1 млрд), але зобов'язання зростали швидше — на 31%, до 5,2 трлн тенге ($11,7 млрд). Запозичення додали 47% і сягнули 2,7 трлн тенге ($6,1 млрд), а частка валютних позик піднялася на 10 в.п., до 65%.

Водночас виторг компанії за рік зріс на 27%, до 2,8 трлн тенге ($6,3 млрд), а чистий прибуток — на 87%, до 343,6 млрд тенге ($773 млн). Сильна звітність могла б підтримати попит на акції, але зростаючий валютний борг робить гроші від IPO для КТЖ ще потрібнішими.

Казахстан і Узбекистан готують хвилю розміщень

Влада Казахстану виведе на біржу від трьох до п'яти приватних компаній загальною вартістю 6,6 трлн тенге ($14,7 млрд), а КТЖ і QazaqGaz проведуть IPO у 2026–2029 роках із часткою для роздрібних інвесторів. Відстрочка розміщення перевізника може послабити всю програму, адже саме держкомпанії мали показати бізнесу й населенню, що місцевий ринок капіталу працює.

Влада Узбекистану готує до IPO у 2027–2028 роках п'ять держкомпаній, зокрема Uzbekistan Airways і Узпромстройбанк (SQB). Їхнім орієнтиром стало травневе розміщення Національного інвестиційного фонду, який продав 35,45% акцій на $692 млн за заявок іноземців понад $2,9 млрд. Затримка з КТЖ може переключити частину інтересу зарубіжних інвесторів на сусідню країну.

Аналіз Cryptalist: Кейс КТЖ демонструє, як корпоративне управління стає ключовим фактором ризику для ринків капіталу, що розвиваються: навіть сильна звітність і амбітна оцінка в $30 млрд не компенсують інституційну невизначеність. Для регіональних інвесторів це сигнал переглянути пріоритети на користь юрисдикцій із прозорішою структурою власності, а для Казахстану — тест на здатність утримати довіру ринку після зриву флагманського розміщення.