Агентство з регулювання та розвитку фінансового ринку (АРРФР) Казахстану запровадило новий режим моніторингу операцій з безготівковою іноземною валютою, який безпосередньо стосується професійних учасників ринку цінних паперів. Під пильну увагу потрапляють клієнти, чиї сукупні денні покупки валюти перевищують еквівалент $3 млн для фізичних осіб і $10 млн для юридичних.

Для заможних клієнтів і корпоративного сегмента це означає зростання документального навантаження та потенційні затримки в проведенні угод. Інвесторам, які конвертують кошти для подальших вкладень у цінні папери, нові вимоги не завадять подавати заявки заздалегідь — але вимагатимуть прозорості щодо кожного великого траншу.

Які операції опиняться під контролем

Під моніторинг потрапляють сукупні покупки одного клієнта за операційний день, що перевищують встановлені пороги. Після досягнення ліміту організації зобов'язані приймати наступні заявки на купівлю валюти не менш ніж за один робочий день до угоди. Вимога не поширюється на придбання валюти для купівлі цінних паперів, а також на операції нерезидентів, які пройшли належну перевірку.

У ході моніторингу учасники ринку встановлюватимуть походження коштів, перевірятимуть реальних власників компаній (бенефіціарів), їхню ділову репутацію та характер діяльності. Крім того, їм доведеться аналізувати контрагентів та економічний сенс операцій. Великим покупцям рекомендується заздалегідь готувати документи, що підтверджують джерело коштів і мету конвертації.

Постанова також запроваджує нові вимоги до відкриття рахунків для нерезидентів та іноземців зі статусом електронного резидента. Під час відкриття рахунку організації вивчатимуть документи, що посвідчують особу, підтверджуватимуть її за допомогою біометрії та застосовуватимуть заходи перевірки залежно від рівня ризику. Документ набирає чинності через 10 календарних днів після першої офіційної публікації.

Контекст ринкової реформи

Посилення контролю відбувається на тлі масштабної реформи ринку капіталу. Голова АРРФР Мадина Абилкасимова представила в Курултаї програму розвитку ринку до 2030 року та проєкт закону «Про ринок капіталу». Логіка регулятора прозора: чим більше коштів населення і бізнесу прийде на біржу, тим важливіше знати їхнє походження, інакше швидке зростання підірве довіру інвесторів.

Одним із ключових заходів програми стало розширення роботи інвестфондів — казахстанці зможуть купувати паї фондів облігацій, акцій і нерухомості, отримуючи до угоди єдиний документ з описом ризиків і комісій. Так влада захищає ринок із двох боків: під час моніторингу перевіряють гроші клієнта, а з єдиного документа інвестор дізнається про ризики самого продукту.

Окремо варто зазначити, що нові правила стосуються лише безготівкових операцій через учасників ринку цінних паперів і не зачіпають готівковий сегмент. Водночас попит на готівкову валюту в країні залишається високим: у липні–вересні казахстанці активно скуповували рублі в обмінниках, оскільки з березня російська валюта подешевшала до тенге приблизно на 18%.

Аналіз Cryptalist: Запровадження порогів у $3 млн і $10 млн відображає глобальний тренд на посилення AML-контролю в юрисдикціях, що претендують на статус регіональних фінансових хабів. Для інституційних інвесторів це радше сигнал зрілості ринку, ніж бар'єр, однак зростання комплаєнс-витрат може тимчасово уповільнити великі транзакції. У середньостроковій перспективі прозорість валютних потоків підвищує привабливість казахстанського ринку капіталу для іноземного капіталу.