Роздрібний попит на іноземну валюту в Росії зростає другий місяць поспіль, тоді як корпоративний сектор різко згортає операції. Така асиметрія скоріше підтримує рубль, а валютні накопичення громадян залишаються їхнім особистим захистом від ризиків.

У жовтні фізичні особи придбали іноземної валюти на 103 млрд рублів більше, ніж продали, — зростання з 91,4 млрд рублів місяцем раніше. Обсяг перевищив середній рівень за останні 12 місяців, який становить 80,7 млрд рублів. З початку року населення купило валюти на 771 млрд рублів — менше, ніж за аналогічні періоди 2024 і 2025 років (1,062 трлн і 918 млрд рублів відповідно).

Громадяни купують більше, компанії — менше

Нефінансові компанії, тобто підприємства реального сектору, а не банки й фонди, повелися протилежним чином. Їхній сукупний попит на іноземну валюту за жовтень скоротився на 28,8% відносно вересня — до 1 трлн рублів. Показник опустився нижче середньомісячного значення за попередній рік, яке становить 1,1 трлн рублів.

Сигнали для валютного ринку виявилися різноспрямованими: бізнес знизив тиск на рубль, а громадяни його трохи посилили. Однак масштаби непорівнянні: корпоративні покупки обчислюються трильйоном рублів, а вкладення населення — сотнею мільярдів, тому загалом попит на валюту в жовтні, скоріше, послабшав. Для імпортерів і компаній із валютними боргами спокійніший ринок означає передбачувані витрати.

Валюта залишається для громадян звичним захистом від падіння рубля. Але в такого захисту є ціна: якщо рубль зміцниться, заощадження в доларах чи юанях подешевшають у перерахунку на національну валюту, а ставки за валютними вкладами зазвичай помітно нижчі за рублеві.

Іноземці скорочують присутність на російському ринку

Курс рубля залежить і від іноземних інвесторів: купуючи держоблігації (ОФЗ), вони, як правило, продають валюту за рублі, а при виході з паперів роблять навпаки. У серпні нерезиденти наростили вкладення в ОФЗ на 37 млрд рублів — до 1,048 трлн. Однак їхній інтерес ослаб дуже швидко: вкладення скоротилися до 974 млрд рублів, а частка на ринку ОФЗ до 1 жовтня опустилася до 2,9%. Це означає менший приплив валюти ззовні та більшу залежність Мінфіну від російських покупців держборгу.

Росіяни вкладаються не лише у валюту. Іноземний бізнес продовжує йти з країни, і його активи також виставляються на продаж. Глава Мінфіну Антон Сілуанов 8 жовтня підтвердив, що інтерес до іноземних активів у російських інвесторів зберігається.

Аналіз Cryptalist: Роздрібний попит на валюту залишається стійким, але його масштаб непорівнянний із корпоративними потоками, тому вирішальний вплив на рубль у жовтні мав спад закупівель бізнесу. Скорочення частки нерезидентів на ринку ОФЗ підвищує чутливість рубля до внутрішніх потоків капіталу та бюджетної політики. Для криптовалютного ринку така конфігурація створює передумови для зростання інтересу до стейблкоїнів як альтернативного інструменту валютної диверсифікації.