Один із найстаріших Ethereum-гаманців, який отримав перші ETH ще на етапі запуску мережі у 2015 році, вийшов із багаторічної сплячки — і одразу став мішенню для скоординованої атаки зловмисників. Власник адреси переказав 2154,94 ETH (близько $4,6 млн) після 11 років повного бездіяльності.
Сценарій атаки виявився класичним прикладом соціальної інженерії на блокчейні. Лише через три хвилини після пробного переказу в розмірі 0,05 ETH шахраї активізували так звану «address poisoning»-атаку — надсилання мікроплатежів з адрес, візуально невідрізнюваних від адреси отримувача. Розрахунок будувався на тому, що власник скопіює реквізити з історії транзакцій і надішле кошти не туди.
Одна з адрес атакуючих здійснила 43 мікроплатежі поспіль, прагнучи закріпитися в історії операцій гаманця жертви та підвищити шанси на помилку під час копіювання. Однак власник не піддався на хитрощі: ретельно перевіривши реквізити, він через 38 хвилин успішно перемістив повну суму на безпечну адресу.
Інцидент демонструє, наскільки небезпечними залишаються «сплячі» гаманці ранніх епох Ethereum: будь-які рухи по них миттєво привертають увагу ботів і зловмисників, які відстежують великі та історичні адреси в режимі реального часу. Address poisoning стала одним із найпоширеніших векторів атак, оскільки не потребує злому приватних ключів — достатньо однієї неуважності під час копіювання адреси.
Аналіз Cryptalist: Кейс підтверджує, що інституційним і великим власникам необхідно впроваджувати багаторівневу верифікацію адрес і використовувати апаратні гаманці з перевіркою реквізитів на екрані пристрою. Зростання активності навколо старих адрес вказує на системний характер загрози: зловмисники цілеспрямовано моніторять історичні гаманці, а отже, будь-яка транзакція з них вимагає максимальної операційної дисципліни.