Банк Росії зафіксував 4400 компаній і проєктів з ознаками нелегальної діяльності за дев'ять місяців 2026 року — на 23% менше, ніж роком раніше. Однак зниження загальної кількості порушників не означає, що ризики для громадян зникли: піраміди змінюють тактику, переходять на мікроплатежі та все активніше експлуатують криптовалютну тематику.
Структура нелегального ринку
Псевдоінвестиційні проєкти залишаються найбільшою категорією порушників — 2032 суб'єкти. Ознаки нелегального кредитора виявлено у 1392 організацій, нелегального профучасника ринку цінних паперів — у 982. При цьому 1503 проєкти (третина всіх порушників) демонструють ознаки класичних фінансових пірамід, і переважно це схеми, що працюють в інтернеті.
Організатори все частіше відмовляються від агресивної реклами наддоходів і маскують схеми під програми лояльності. Учасникам пропонують регулярно вносити невеликі суми — від 5 тис. рублів — нібито для підвищення ліміту картки зі знижками на маркетплейсах. За оцінкою регулятора, такі мікроплатежі притуплюють відчуття втрат і помітно продовжують життя піраміди.
Криптовалюта, ШІ та «суверенний блокчейн»
Цифрові активи залишаються головною приманкою: 752 піраміди з 1503 обіцяли вкладникам заробіток на криптовалютах. Організатори ще 79 схем «гарантували» підвищення дохідності за допомогою штучного інтелекту. Частина проєктів закликала до «міжнародних» вкладень — у нерухомість Південно-Східної Азії або в нову платіжну систему. Окремі піраміди пропонували інвестувати в мережі криптообмінників у Росії та СНД і навіть у «суверенну криптовалюту Росії» на власному «квантовозахищеному блокчейні».
Банк Росії передає всі відомості про порушення до правоохоронних органів. За дев'ять місяців за ними порушили 475 адміністративних справ і вжили понад 680 інших заходів, включно з позовами та зупинкою реклами. За ініціативи регулятора обмежили доступ до 17 000 сайтів нелегальних учасників ринку та пірамід.
Орієнтир для інвестора
Реєстр ЦБ допомагає відрізнити легальний криптосервіс від піраміди: у ньому вже 23 криптообмінники, і регулятор не планує закривати його навіть через санкційні ризики. Директор департаменту інфраструктури фінансового ринку ЦБ Кирило Пронін наголошує: клієнти повинні знати, чи працюють вони з компанією з реєстру.
Недобросовісні посередники шукають жертв і серед боржників: кількість скарг на МФО за той самий період зросла на 57,3% через так званих роздолжників. Вони обіцяють позичальникам списати борги, але людина втрачає гроші на їхні послуги, а заборгованість залишається. Захист інвесторів стосується й легального фондового ринку: учасники форуму Московської біржі обговорили випадок, коли аудитор видав висновок без застережень компанії, яка вже допускала дефолти. Голова наглядової ради біржі Сергій Швецов закликав радикально скоротити кількість аудиторів, а в ЦБ пропонують підвищити поріг входу до реєстру, зберігши конкуренцію.
Аналіз Cryptalist: Зниження кількості виявлених нелегальних проєктів на 23% відображає не оздоровлення ринку, а міграцію шахрайства в менш помітні формати — мікроплатежі та маскування під легальні сервіси. Домінування криптотематики (50% пірамід) підтверджує, що цифрові активи залишаються найефективнішим інструментом залучення роздрібних інвесторів, і регуляторний тиск посилюватиметься саме в цьому сегменті. Для інституційних гравців це сигнал про зростаючу важливість прозорості та присутності в офіційних реєстрах як фактора довіри.