Національний банк Казахстану вперше виводить на ринок папери одного випуску одночасно у двох форматах — традиційному та токенізованому. Банки та великі інституційні інвестори отримують короткостроковий інструмент із заздалегідь відомою дохідністю, а корпоративний сектор у перспективі — готову інфраструктуру для власних облігаційних позик.
Регулятор планує залучити 50 млрд тенге ($111,4 млн) через короткострокові ноти строком 91 день. Це дисконтні папери: інвестор купує їх дешевше за номінал у 100 тенге, а при погашенні отримує повну вартість — різниця формує дохід.
Цифровий формат на старті орієнтований на великих учасників: мінімальна заявка на токенізовані папери становить 50 тис. нот, або 5 млн тенге ($11,1 тис.) за номіналом. Традиційні ноти обліковуються в Центральному депозитарії цінних паперів, і поріг входу там — один папір. Розрив у вимогах до мінімальної заявки сягає тисячі разів, що на першому етапі робить цифровий випуск інструментом банків, брокерів та інституційних інвесторів.
Як влаштований аукціон
Розміщення на Казахстанській фондовій біржі (KASE) призначено на 07:00–09:30 за московським часом. Заявки подаються з ціною, розрахованою з урахуванням дисконту до номіналу. Обіг нот почнеться 11 листопада 2026 року, погашення — 10 лютого 2027 року.
Токенізовану версію буде розміщено на платформі цифрових фінансових активів KASE, а права на неї відображаються в єдиному реєстрі держателів цінних паперів і цифрових активів. Кліринг і розрахунки за угодами забезпечить Кліринговий центр KASE.
Навіщо Нацбанку цифровий борг
Токенізовані держпапери здатні спростити цифровий обіг не лише державного боргу, а й корпоративних облігацій, полегшуючи компаніям вихід на борговий ринок. Регулятор уже тестував цифрові боргові інструменти: у 2018 році було запущено блокчейн-платформу Invest Online, де громадяни купували короткострокові ноти напряму, без банків і брокерів.
Той механізм дозволяв стерилізувати тенгову ліквідність безпосередньо в населення, минаючи традиційне банківське посередництво: регулятор забирав надлишкові тенге з обігу, а при погашенні повертав номінал. Нинішній аукціон продовжує ці експерименти, але акцент зміщено на інфраструктуру ринку — у перспективі вона може використовуватися для випуску, обігу та розрахунків за державними й корпоративними облігаціями.
Ринок капіталу Казахстану перебудовують
Цифрові ноти з'явилися на тлі масштабної реформи: 6 листопада стало відомо, що Казахстан перепише правила біржі новим законом про ринок капіталу. Кількість роздрібних інвестиційних рахунків уже перевищила 5 млн, однак приватний бізнес займає лише 11% ринку облігацій — і цифрова інфраструктура для корпоративного боргу здатна змінити цей баланс.
Паралельно розширюється пропозиція для приватних інвесторів: приватні компанії країни вартістю $14,7 млрд вийдуть на IPO, хоча при завищеній оцінці перші покупці ризикують втратити гроші. Для тих, хто не готовий самостійно підбирати папери, готуються колективні вкладення — фонди облігацій дадуть доступ до боргового ринку через купівлю паю, а до угоди кожен отримає єдиний документ із ризиками та комісіями.
Аналіз Cryptalist: Казахстан формує один із небагатьох у регіоні повноцінних контурів токенізованого боргу — від емісії до клірингу, що знижує залежність ринку від банківського посередництва. Високий поріг входу в цифровий формат на старті сигналізує про поетапний підхід: спочатку інституційна ліквідність, потім корпоративні емітенти та роздріб. Для глобального ринку це ще один індикатор того, що токенізація держборгу переходить із пілотів у регулярну практику.