Казахстан готується до структурної реформи фондового ринку: роздрібним інвесторам запропонують вкладати заощадження не в окремі папери, а в готові портфелі — облігацій, акцій, нерухомості або індексів під управлінням професійних компаній. Така модель суттєво спрощує вихід на фондовий ринок для новачків, однак не гарантує дохідності паїв і передбачає оплату послуг керуючого.
В основі ініціативи — програма розвитку ринку капіталу до 2030 року та проєкт закону «Про ринок капіталу». Зараз у країні діють 58 інвестиційних фондів і дві біржі, а їхні сукупні активи оцінюються в 800 млрд тенге ($1,78 млрд). Досі казахстанці інвестували переважно через власні брокерські рахунки; фонди ж дозволяють купити пай — частку в спільному портфелі під професійним управлінням.
Що зміниться для інвесторів
Керуючі компанії отримають закріплені в законі умови для запуску фондів із різними стратегіями. Перед угодою покупцю паїв обов'язково нададуть єдиний документ з ключовою інформацією: у що вкладається фонд, які ризики та комісії він несе і яку дохідність показував раніше. Складніші хедж-фонди, що заробляють на падінні акцій, будуть доступні виключно професійним інвесторам — їм дозволять використовувати ф'ючерси, опціони та свопи.
Реформа збіглася зі зростанням інтересу казахстанців до фондового ринку. Середні ставки за тенговими депозитами тримаються на рівні 14–15% річних, тоді як індекс KASE за підсумками 2025 року зріс на 26,1%. Новим фондам доведеться конкурувати з банківськими вкладами, де дохід відомий заздалегідь.
Нові інструменти та більше прозорості
Фонди стануть не єдиним новим способом вкладень: на KASE вже пройшов перший випуск цифрових фінансових активів (ЦФА), аналогічних облігаціям компанії ALTA Telecom, — через них малий бізнес може позичати не лише в банків, а й в інвесторів. Аудит звітності для таких випусків не потрібен, тому покупцям доведеться самостійно оцінювати надійність позичальника — на відміну від пайовиків, які отримують єдиний документ про ризики.
Зростають вимоги до розкриття інформації і для великого бізнесу: з 2027 року банки почнуть проводити ESG-перевірку позичальників, оцінюючи екологічні та соціальні ризики до видачі кредиту. Прозорішими стануть і державні гроші: чотири фінансові держсистеми об'єднають під контролем штучного інтелекту, щоб заздалегідь виявляти та блокувати необґрунтовані бюджетні витрати.
Аналіз Cryptalist: Казахстан рухається до моделі, вже знайомої розвиненим ринкам, де пайові фонди слугують основним каналом роздрібного інвестування. Ключовий виклик — конкуренція з високодохідними депозитами та необхідність довести роздрібу, що комісія за управління виправдана. Успіх реформи залежатиме від якості розкриття інформації та реальної дохідності перших фондів, а не від їхньої кількості.