Правоохоронні органи Ташкента виявили нелегальний кол-центр, де без дозволу проживали 23 іноземні громадяни. Троє з них підозрюються в незаконній купівлі-продажу криптоактивів на суму близько 330 млн сумів (понад $27 000).
Шахрайські кол-центри становлять пряму загрозу заощадженням громадян, а покупець цифрових активів у продавця без ліцензії в разі обману залишається без будь-якого захисту. Жорсткий контроль, навпаки, вигідний легальним майданчикам і банкам: за меншої кількості сірих посередників частина клієнтів може перейти до них.
Хабар інспектору та 80 телефонів: як знайшли кол-центр
Підозрювані в шахрайстві учасники кол-центру працювали в приватному будинку в Яккасарайському районі Ташкента. Інспектор із профілактики помітив одного з них, коли той виходив із будівлі, яка за документами значилася порожньою.
Чоловік завів розмову про зміну категорії об'єкта і запропонував інспектору хабар у $1000. Правоохоронець відмовився і повідомив про спробу підкупу, після чого в будинку провели рейд.
Поліцейські виявили там 23 іноземні громадяни, які перебували в Узбекистані без дозволу і проживали по чотири-п'ять осіб у кімнаті. Оперативники управління по боротьбі з кіберзлочинністю ГУВС Ташкента вилучили 80 мобільних телефонів, 21 ноутбук, шість Wi-Fi-роутерів і 22 паспорти.
Троє іноземців, як з'ясувалося, неодноразово купували і продавали криптовалюту через інтернет-біржі без ліцензії. Оборот їхніх угод становив щонайменше 27 900 USDT, або близько 329,6 млн сумів. Кримінальну справу порушено за частиною 2 статті 278-8 КК Узбекистану (порушення законодавства про обіг криптоактивів), слідство триває.
Чому влада Узбекистану посилює захист від кібершахраїв
Це не перша подібна справа в столиці за осінь: у середині жовтня Служба державної безпеки розкрила групу, яка від імені банків виманювала у громадян персональні дані та оформлювала на них онлайн-кредити. Учасники схеми перевели в криптовалюту і вивели за кордон через фіктивні компанії суму, еквівалентну $8 млн.
Персональні дані — головний ресурс шахраїв, які телефонують від імені банків, і їхній захист турбує міністра цифрових технологій Шерзода Шерматова. Глава Мінціфри не підтвердив повідомлення про витік відомостей про 27 млн громадян, але попередив, що гарантій від таких інцидентів немає, і закликав закладати витрати на кібербезпеку разом з інвестиціями в штучний інтелект.
Іноземці серед мешканців будинку в Яккасарайському районі — ознака того, що подібні схеми нерідко виходять за межі однієї країни. Президент Шавкат Мірзійоєв 9 жовтня запропонував країнам СНД створити спільний контактний центр, який буде оперативно реагувати на транскордонні кіберзлочини.
Аналіз Cryptalist: Кейс демонструє системний зсув у регулюванні крипторинку Узбекистану: влада переходить від точкових перевірок до кримінального переслідування неліцензованого обігу, що посилює тиск на тіньовий сегмент P2P. Для легальних операторів це позитивний сигнал — витіснення сірих посередників перерозподіляє ліквідність на користь ліцензованих майданчиків і знижує репутаційні ризики для галузі в регіоні.