Узбекистан виходить на новий етап розвитку фінансового ринку. На розгляді перебуває законопроєкт «Про ринок капіталу», який суттєво розширить інструментарій інвесторів — від похідних паперів до ісламських облігацій сукук. Компанії отримають нові механізми залучення капіталу, однак точні параметри пільг і умов випуску паперів стануть відомі лише після остаточного ухвалення документа.
Проєкт закону вже пройшов перше читання в Законодавчій палаті Олій Мажлісу і станом на 14 жовтня готувався до другого. Документ складається з 16 глав і 123 статей і суттєво переглядає норми чинного закону «Про ринок цінних паперів» 2015 року. Одна з ключових цілей реформи — залучити на фондовий ринок 10 трлн сумів інвестицій до 2030 року.
Які інструменти з'являться на ринку
Новий закон охопить не лише акції та облігації, а й похідні інструменти: опціони, ф'ючерси, форварди, свопи та контракти на різницю цін. Регулювання пошириться на облігації з покриттям, забезпечені пулом активів на кшталт іпотечних кредитів, а також на сек'юритизовані папери та папери сталого розвитку для екологічних і соціальних проєктів. Інвестори отримають ширший вибір для вкладень, а компанії — нові способи залучення грошей.
Окремий блок законопроєкту присвячено сукук — цінним паперам за принципами ісламського фінансування. Документ охоплює основні види таких паперів, заснованих на партнерстві, оренді, торгових і агентських відносинах. Пропонується запровадити інститут представника власників сукук і механізм підтвердження відповідності ісламським стандартам для захисту інвесторів.
Як реформа знижує ризики за угодами
Запроваджується інститут центрального контрагента — організації, яка стає покупцем для кожного продавця і продавцем для кожного покупця. Така схема покликана знизити ризик невиконання зобов'язань одним із учасників торгів. Планується ліцензувати кастодіальну діяльність і розширити повноваження Центрального депозитарію, а також створити інститути представників власників облігацій і саморегулівних організацій.
Рейтингові агентства, керуючі компанії та інвестиційні фонди працюватимуть за дозвільною схемою. Закон розділить інвесторів на категорії та виокремить кваліфікованих — це традиційно обмежує доступ новачків до найризикованіших інструментів.
Податкові пільги та вихід за кордон
Пропонуються податкові стимули для залучення довгострокових інституційних і приватних інвесторів. Звільнення від податків може стосуватися доходів окремих інвестфондів і деяких операцій з облігаціями з покриттям і сек'юритизованими паперами. Пільги за окремими доходами від облігацій компаній і сукук діятимуть до 2038 року, але конкретні умови стануть зрозумілі лише після завершення законодавчої процедури.
Законопроєкт також дозволить випускати в Узбекистані облігації міжнародних фінансових організацій і створить умови для виходу місцевих компаній на зарубіжні ринки капіталу. У підготовці документа брали участь ЄБРР, Міжнародна фінансова корпорація, Азійський і Ісламський банки розвитку спільно з Програмою розвитку ООН, а також IOSCO, Міністерство торгівлі США і SEC.
Потреба в реформі пов'язана зі швидким зростанням ринку: обсяг емісії акцій збільшився з 189,7 трлн сумів у 2023 році до 269,4 трлн сумів на 1 липня 2026 року. Емісія корпоративних облігацій за той самий період зросла з 1,06 трлн до понад 7 трлн сумів, а оборот торгів на фондовій біржі за 2023–2025 роки зріс майже в шість разів — до 17,6 трлн сумів.
Оновлення законодавства збіглося з обговоренням держпаперів із плаваючим купоном: ЦБ Узбекистану і МВФ розглядають облігації, дохідність яких слідуватиме за міжбанківською ставкою UZONIA. Норми про захист інвесторів і вихід на зарубіжні ринки важливі й для п'яти великих держкомпаній, яких влада готує до IPO у 2027–2028 роках, зокрема Uzbekistan Airways і Узпромстройбанк (SQB).
Аналіз Cryptalist: Узбекистан формує повноцінну інституційну інфраструктуру ринку капіталу, що знижує бар'єри для іноземного капіталу і відкриває доступ до ісламських фінансових інструментів. Для криптоіндустрії це сигнал про рух регулятора в бік токенізації та сек'юритизації активів, що може стати фундаментом для майбутніх цифрових інструментів. Ключовий ризик — затягування фінальних параметрів пільг і переоцінка паперів під час IPO, що здатне обмежити реальний приплив капіталу.